Озеро Натрон у Танзанії: Хімічний Баланс, Що Підтримує Фламінго та Викликає Екологічні Дискусії

На півночі Танзанії, поблизу кордону з Кенією, розташоване озеро Натрон, солено-лужна водойма, відома своїм інтенсивним багряним кольором та екстремальними хімічними умовами. Озеро сформувалося близько 1,5 мільйона років тому внаслідок тектонічних процесів у Східно-Африканському рифті, неподалік від гори Ол-Доїньо-Ленгаї, яку місцеві масаї називають «Горою Бога». Сусідній вулкан насичує води озера карбонатом натрію та іншими мінералами через підземні гарячі джерела, що є основою його унікальної хімії.

Оскільки Натрон є термінальним басейном без природного стоку, солі накопичуються, доводячи температуру води до 60°C у літній період. Рівень pH коливається від 10,5 до 12, створюючи корозійне середовище, порівнянне за їдкістю з побутовим відбілювачем. Це середовище підсилюється життєдіяльністю солелюбних мікроорганізмів, зокрема галоархей та ціанобактерій, які й надають воді яскраво-червоного забарвлення. Вода в мілководних ділянках може досягати 50°C, а загальна площа озера становить близько 1040 кв. км при максимальній глибині лише 3 метри. Екстремальна хімія ініціює процес кальцифікації, коли зневоднені органічні рештки покриваються кам’янистими оболонками, що спростовує уявлення про миттєве скам’яніння. Висока концентрація карбонату натрію, речовини, яку використовували стародавні єгиптяни для муміфікації, діє як природний консервант.

Незважаючи на небезпеку, озеро Натрон є критично важливим екологічним осередком. Воно слугує єдиним надійним місцем розмноження в Східній Африці для Малого Фламінго, який класифікований МСОП як «Майже під загрозою зникнення». Цей вид, що становить близько 75% світової популяції, гніздиться тут, переважно між серпнем та жовтнем, використовуючи соляні острови на мілководді. Цвітіння ціанобактерій є основним джерелом живлення для мільйонів цих птахів. Ендемічні види риб, зокрема Alcolapia latilabris та Alcolapia ndalalani, виживають у менш солоних прибережних зонах озера. Басейн Натрон охороняється як Рамсарське угіддя міжнародного значення з 2001 року.

Уряд Танзанії нещодавно призупинив запланований великомасштабний проєкт з видобутку кальцинованої соди, який викликав опір з боку екологічних активістів, зокрема Birdlife International, через загрозу для середовища існування птахів. Початкові плани, представлені Ngaresero Valley Company Ltd на початку 2025 року, передбачали річний видобуток до 1 мільйона тонн, що вимагало б відведення значних обсягів прісної води з річок, як-от Евасо-Нгіро. Заступник міністра з питань корисних копалин Стівен Кірусва підтвердив у серпні 2025 року, що ліцензії на промисловий видобуток не буде видано, дозволивши лише традиційний, дрібномасштабний збір соди з берегової лінії. Незважаючи на це рішення, занепокоєння щодо інших потенційних антропогенних впливів на екосистему залишаються актуальними станом на початок 2026 року, оскільки громади закликають до повної охорони пасовищ та джерел води.