Масштабне цвітіння водоростей в Антарктиці: як «рожевий сніг» прискорює танення льодовиків

Нові наукові дані, офіційно оприлюднені в січні 2026 року, свідчать про те, що масштаби цвітіння червоних водоростей в Антарктиці значно перевищують усі попередні розрахунки. Згідно з результатами досліджень, у період антарктичного літа це біологічне явище охоплює до 12% загальної площі архіпелагу Південні Шетландські острови. Ці мікробіологічні події, відомі під назвою «рожевий сніг», наразі розглядаються як один із ключових факторів, що впливають на вразливу кліматичну систему регіону. Масштабне дослідження, яке охопило період з 2018 по 2024 рік, дозволило зафіксувати максимальний розмір скупчень водоростей, що сягав вражаючих 176 квадратних кілометрів у межах всього архіпелагу. Ці дані були представлені в публікації під керівництвом фахівців з Іспанського інституту морських наук (ICMAN-CSIC).

Це природне явище, під час якого мікроскопічні організми забарвлюють білосніжну поверхню в інтенсивний червоний або бурий колір, призводить до критичного зниження відбивної здатності снігу, або альбедо. Науковці зафіксували падіння цього показника на величину до 20%, що провокує надзвичайно активне поглинання сонячної енергії. Як прямий наслідок, відбувається прискорене танення крижаного покриву, що формує небезпечний самопідтримуваний цикл: танення створює надлишок вологи, яка є ідеальним середовищем для подальшого розширення зон цвітіння. Схожі процеси раніше спостерігалися в Арктиці, де зниження альбедо після одного епізоду масового цвітіння досягало 13%, що ще раз підкреслює глобальну значущість біоальбедо для розробки точних кліматичних прогнозів.

Для отримання настільки деталізованих та об'ємних масивів даних було застосовано інноваційне поєднання технологій дистанційного зондування Землі. Основний аналіз базувався на супутникових знімках місії Sentinel-2, які проходили ретельну перевірку та доповнювалися даними з безпілотних літальних апаратів. Дрони були оснащені передовими гіперспектральними датчиками, здатними реєструвати електромагнітне випромінювання у надзвичайно широкому спектрі, включаючи видимий та ближній інфрачервоний діапазони. Така технологія дозволяє з високою точністю ідентифікувати хімічний склад поверхні за її відбивною здатністю. Результатом цієї кропіткої роботи стало створення першої у світі відкритої гіперспектральної бази даних, повністю присвяченої антарктичним водоростям.

Розробка та впровадження подібних баз даних є критично важливим кроком для об'єктивної оцінки впливу великомасштабних мікробних процесів на стабільність антарктичного льоду у 2026 році та в подальші періоди. Гіперспектральна зйомка має суттєву перевагу над традиційною мультиспектральною, оскільки вона надає значно детальнішу спектральну характеристику об'єктів. Це робить її незамінним інструментом для моніторингу найменших змін у біофізичних властивостях льодовиків. Хоча феномен «рожевого снігу» не є абсолютно новим відкриттям для полярних широт, його реальні масштаби в Антарктиді, виявлені під час останніх вишукувань, викликали серйозне занепокоєння серед представників світової наукової спільноти.

Значне збільшення поглинання тепла водоростями, які містять специфічні пігменти — каротиноїди, безпосередньо сприяє нагріванню та поступовому руйнуванню тонких прошарків льоду. Дослідники акцентують увагу на тому, що чим більше теплової енергії акумулюється поверхнею, тим швидше відбувається процес танення. Це, у свою чергу, створює сприятливі умови для ще більш агресивного розмноження мікроорганізмів, запускаючи незворотну кліматичну ланцюгову реакцію. Отримані результати вимагають негайної інтеграції даних про біоальбедо в існуючі глобальні кліматичні моделі. Тільки такий підхід дозволить забезпечити більш точне прогнозування майбутнього стану льодового покриву нашої планети в умовах глобального потепління.