Феномен Клевера Ганса: Як неусвідомлені сигнали впливали на результати когнітивних тестів тварин

На початку XX століття в Німеччині кінь на ім'я Ганс, власником якого був Вільгельм фон Остен, викликав значний суспільний інтерес. Фон Остен, математик та френолог-аматор, стверджував, що тварина володіє видатними інтелектуальними здібностями, зокрема, здатна самостійно розв'язувати арифметичні задачі та розпізнавати імена художників. Тренування включали демонстрацію того, як кінь відбиває копитом правильні відповіді на запитання, а також використання числової абетки для нібито спілкування. Зростання інтересу, частково підживлене поширенням теорій Чарльза Дарвіна про інтелект тварин, спричинило втручання офіційних органів.

У 1904 році Міністерство освіти Німеччини сформувало спеціальну комісію для вивчення феномену Ганса, хоча первинні спостереження не виявили явних ознак шахрайства. Пізніше до розслідування долучився філософ і психолог Карл Штумпф, який зібрав комісію з тринадцяти експертів для перевірки заяв фон Остена. Ключову роль у розкритті істини відіграв учень Штумпфа, психолог Оскар Пфунгст. Пфунгст розробив методологічно суворі експерименти, спрямовані на усунення будь-яких зовнішніх впливів, систематично варіюючи умови тестування.

Вирішальним моментом у розслідуванні стало те, що Пфунгст позбавив Ганса можливості бачити людину, яка ставила запитання, зокрема, використовуючи спеціальні шори. У цих умовах «математичні здібності» рисака миттєво зникли, що стало вагомим доказом. Пфунгст також зафіксував, що Ганс не міг дати правильну відповідь, якщо особа, яка ставила запитання, сама не знала розв'язку. Пфунгст дійшов висновку, що кінь не виконував обчислень, а натомість майстерно зчитував найдрібніші, неусвідомлені рухи тіла та мікрозміни в емоційному стані спостерігачів, особливо свого власника. Кожна правильна відповідь закріплювалася цукровим кубиком.

У 1907 році Оскар Пфунгст задокументував свої висновки у праці «Клевер Ганс» (Clever Hans (The Horse of Mr. von Osten)), яка стала класикою психології. Цей випадок започаткував концепцію, відому як «ефект Клевера Ганса». Ефект підкреслює критичну необхідність застосування суворого, сліпого дизайну експериментів у дослідженнях когнітивних здібностей тварин та людей, аби запобігти спотворенню даних через очікування дослідника. Цей методологічний урок залишається важливим у сучасних психологічних дослідженнях, оскільки феномен проявляється у різних тварин, які реагують на невербальні сигнали. Подальша доля коня Ганса після завершення розслідування залишається невідомою.