В Індонезійській Папуа підтверджено існування двох видів сумчастих, що вважалися вимерлими 6000 років

На території Індонезійської Папуа науковці підтвердили існування двох видів сумчастих, які досі були відомі лише за палеонтологічними даними, що стало формальним описом нового роду ссавців. Це відкриття, оголошене на початку 2026 року, стосується тварини, яка зовнішньо нагадує австралійського більшого планера, проте має унікальні морфологічні відмінності, зокрема, чітко виражений чіпкий хвіст. Новий таксон отримав назву роду Tous, а конкретний вид ідентифіковано як Tous ayamaruensis, відомий також як кільцехвостий планер. Вважалося, що ця лінія сумчастих повністю зникла з острова Папуа приблизно шість тисяч років тому, що підтверджується аналізом викопних решток, зокрема, зубів.

Історично цей випадок належить до так званих «видів Лазаря» — організмів, які зникають з палеонтологічної летопису на тривалий час, а потім несподівано знову з'являються у світі живих, що є надзвичайно рідкісним явищем для ссавців. Дослідники, серед яких професор Тім Фленнері з Австралійського музею в Сіднеї, підтвердили його статус шляхом порівняння морфології з доісторичними зразками. Опис нового роду є знаковою подією, оскільки нові роди ссавців описуються у світі лише кілька разів на рік, а для Нової Гвінеї це перше подібне відкриття з 1937 року.

Перше документальне підтвердження існування кільцехвостого планеру відбулося завдяки фотографії, зробленій у 2015 році працівником плантації в рамках проєкту громадянської науки у Західному Папуа. Ця тварина, велика на очі та коричневого хутра з оголеними вухами, була випущена назад у дику природу, тому музейного зразка досі не існує. Співпраця з місцевими громадами, зокрема кланами Тамбрау та Майбрат, відіграла вирішальну роль у підтвердженні, оскільки деякі місцеві жителі вважають планера священною твариною, пов'язаною з духами предків, що, ймовірно, сприяло його збереженню.

Окрім кільцехвостого планеру, вчені підтвердили існування ще одного виду, карликового довгопалого опосума (Dactylonax kambuayai), який також вважався вимерлим протягом 6000 років і відомий лише з викопних решток, знайдених у Квінсленді та Новій Гвінеї. Цей опосум має унікальну адаптацію: його четвертий палець майже вдвічі довший за інші, що дозволяє йому діставати личинок комах із деревини. Обидва види мешкають у важкодоступних гірських лісах на невеликій висоті на півострові Фогелькоп, який є частиною Індонезії, що займає західну половину острова Нова Гвінея.

Виявлення цих рідкісних ссавців підкреслює нагальну потребу у впровадженні природоохоронних заходів. Tous ayamaruensis надзвичайно вразливий через низький рівень розмноження, народжуючи лише одне дитинча щороку. Обмежений ареал у тропічних лісах півострова Фогелькоп перебуває під серйозною загрозою через інтенсивну вирубку лісів та розширення плантацій пальмової олії. Нова Гвінея, незважаючи на те, що займає менше 1% суші, містить близько 5% світового біорізноманіття, що підкреслює критичну важливість збереження її унікальних екосистем.