Вперше у світі: вчені сфотографували живого гінкгозубого кита-ременезуба біля берегів Мексики

У водах поблизу Нижньої Каліфорнії, Мексика, відбулася подія, що стала справжнім проривом у морській біології. Дослідники вперше в історії отримали фотографії живої особини гінкгозубого кита-ременезуба (Mesoplodon ginkgodens). До цього моменту цей вид глибоководних китоподібних був відомий науковій спільноті лише завдяки знайденим на березі тушам. Саме тому він залишався одним із найбільш загадкових великих морських ссавців на нашій планеті. Свою назву ці кити отримали через унікальну форму парних зубів, що лише підкреслює їхню таємничість серед усіх відомих науці видів китоподібних.

Цей історичний момент був зафіксований у червні 2024 року під час дослідницької експедиції на борту судна Pacific Storm. Команда, до складу якої увійшли фахівці з Університету штату Орегон та Військово-морського інформаційного центру (NIWC), змогла остаточно підтвердити ідентифікацію виду. Це стало можливим завдяки подальшому генетичному аналізу зразка тканини, який було дистанційно зібрано з однієї з особин. Фотограф Крейг Хейсліп зробив вирішальні знімки, які ознаменували перший в історії візуальний контакт із живою особиною цього виду в її природному середовищі існування.

Успішному спостереженню передувала багаторічна кропітка робота з відстеження специфічного підводного акустичного сигналу, відомого як BW43. Дослідники фіксували цей сигнал ще з 2020 року. Елізабет Хендерсон, головна авторка дослідження, поділилася, наскільки надихаючим було досягнення цієї мети після такого тривалого та цілеспрямованого пошуку. Спочатку сигнал BW43 помилково приписували киту Перріна, проте подальший детальний аналіз, проведений Хендерсон спільно з колегами з Мексики та США, довів, що він належить саме гінкгозубим ременезубам. Ця п'ятирічна праця дозволила зібрати нові дані про кольорові особливості молодих особин цього глибоководного ссавця. Офіційні результати цієї роботи були опубліковані у рецензованому науковому журналі Marine Mammal Science вже у 2025 році.

Окрім візуальних даних, вчені задокументували дорослого самця, чиє тіло було вкрито численними шрамами від укусів світляних акул. Також було помічено самку з дитинчам, у якого спостерігалося помітно світле забарвлення голови. Ареал проживання гінкгозубих китів-ременезубів охоплює тропічні та помірні води Тихого й Індійського океанів. Відомості про них базуються на шістнадцяти знахідках на узбережжях таких країн, як Японія, Тайвань, Шрі-Ланка та Австралія. Як і інші представники родини клюворилих, ці кити надзвичайно чутливі до гідролокаторів (сонара), які можуть серйозно порушувати їхній процес живлення та спричиняти декомпресійну хворобу при занадто швидкому спливанні на поверхню.

Серйозну загрозу для цих тварин становить також пластикове та шумове забруднення океану. Особливо небезпечними є зони з високою інтенсивністю судноплавства, як-от Каліфорнійська затока, де, за оцінками, до 70% глибоководних видів можуть зазнавати дезорієнтації. Отримані сьогодні відомості не просто підтверджують існування Mesoplodon ginkgodens у дикій природі, але й відкривають нові перспективи для заходів із охорони цих вразливих морських мешканців. Розуміння точних місць їхнього мешкання є життєво необхідним для мінімізації ризиків, пов'язаних із військовими навчаннями та активним морським трафіком. На відміну від більш вивчених видів, наприклад, фінвалів, клюворилим потрібна негайна увага для створення морських заповідників, щоб захистити їхнє середовище від антропогенного тиску. Аналіз вмісту шлунків раніше знайдених екземплярів показав, що їхній раціон переважно складається з головоногих молюсків, що відрізняє їх від хижаків, які полюють ближче до поверхні. Це відкриття має стати потужним стимулом для посилення міжнародних зусиль із регулювання підводного шуму та забруднення вод.