Когнітивні здібності птахів порівнюються з інтелектом ссавців у нових дослідженнях

Протягом значної частини сучасної історії наукові дослідження поведінки тварин часто ігнорували інтелектуальний потенціал птахів, головним чином через невеликі розміри їхнього мозку. Проте, наукові дані, зібрані до 2026 року, однозначно підтверджують, що пернаті володіють високорозвиненими когнітивними функціями, які за рівнем складності часто не поступаються інтелекту високорозвинених ссавців. Ця здатність пояснюється надзвичайно високою нейронною щільністю в їхніх мозкових структурах, що дозволяє максимізувати функціональність у мінімальному обсязі, згідно з поточними науковими висновками.

Кевін Макгоуен з Лабораторії орнітології Корнелльського університету зазначає, що людство історично обмежувало визначення інтелекту рамками, орієнтованими на людину. Макгоуен стверджує, що такі явища, як просторова орієнтація, зокрема здатність птахів повертатися до абсолютно тієї ж точки після тривалих міграцій, рідко визнаються як ознака розвиненого пізнання, хоча вони, безсумнівно, є такими. Наразі дискусія про «стандартний» інтелект переважно зосереджена навколо представників ряду Psittaciformes (папуги) та Corvidae (ворони, галки, сороки), груп, які послідовно руйнують наукові попередні уявлення.

Дослідження, зосереджені на воронах, зокрема на Вороні звичайному (*Corvus corax*), підтверджують наявність у них складних стратегій планування. Було зафіксовано, що ці птахи здатні використовувати інструменти для здобуття їжі, запам'ятовувати послідовність дій, а також вдосконалювати конструкції цих інструментів, що свідчить про здатність до відкладеного навчання. Біолог Скотт Треверс зазначає, що мозок воронових має надзвичайно високу концентрацію нейронів у передньому мозку, що є ключовим для такої поведінки. Крім того, ворони демонструють довготривалу пам'ять, зокрема здатність розпізнавати людські обличчя та передавати цю інформацію своєму потомству протягом багатьох років.

Папуги Жако (*Psittacus erithacus*) залишаються еталонним прикладом у когнітивних дослідженнях. Етолг доктор Ірен Пепперберг довела, що ці птахи опановують складні концепції, такі як рівність, відмінність та поняття «нуля». Дослідження 2016 року, опубліковане в Proceedings of the National Academy of Sciences, виявило у воронових наявність нідопалліуму каудолатерального (nidopallium caudolaterale), структури, функціонально подібної до префронтальної кори ссавців. Какаду також привернули увагу завдяки креативності та відчуттю ритму, як продемонстрував випадок із какаду Сноуболл, який імпровізував та слідував музичним ритмам.

Дослідження, проведене вченими з Рурського університету в Бохумі, показало, що нейрони птахів споживають приблизно втричі менше енергії, ніж нейрони ссавців, що дозволяє їм мати високу щільність нейронів при малому обсязі мозку. Ворони також відомі своєю винахідливістю у пошуках їжі, що, за пропозицією канадського біолога Луї Лефевра у 2005 році, може бути критерієм для визначення IQ птахів. Ці відкриття змушують переглянути антропоцентричні критерії оцінки розуму, оскільки птахи демонструють складні форми мислення, які раніше приписувалися виключно вищим ссавцям.