Корова Вероніка та її інструменти: нове дослідження розбиває стереотипи про інтелект великої рогатої худоби

Нове наукове дослідження, проведене в Австрії за участю корови швейцарської породи на ім'я Вероніка, докорінно змінює наше розуміння когнітивних здібностей великої рогатої худоби. Результати, оприлюднені 19 січня 2026 року в авторитетному журналі «Current Biology», кидають виклик застарілим переконанням про обмежений інтелект цих тварин. Досі вважалося, що здатність до цілеспрямованого маніпулювання предметами для вирішення конкретних завдань є прерогативою лише високоінтелектуальних видів, таких як примати, представники родини воронових та деякі види комах.

Команда науковців під керівництвом когнітивного біолога Аліси Ауерсперг із Віденського університету ветеринарної медицини та її колеги Антоніо Осуна-Маскаро зосередила свою увагу на Вероніці — 13-річній корові породи Браун Швіц (Bos taurus). Тварина мешкає у фермера Вітгара Вігелеса в австрійській комуні Ньотч-ім-Гайльталь. Цікаво, що Вероніка утримується не для сільськогосподарських потреб, а як домашній улюбленець. За словами пана Вігелеса, корова почала використовувати палиці для чухання важкодоступних місць на тілі ще у чотирирічному віці, і ця практика триває вже понад десять років.

Під час серії експериментів, проведених минулого літа, Вероніці запропонували асиметричну щітку з жорсткою щетиною та довгою ручкою. Протягом семи сесій, що включали 70 випробувань із випадковим розташуванням предмета, корова успішно застосувала щітку для почухування сверблячих ділянок 76 разів. Дослідники зафіксували винятковий випадок багатофункціонального використання інструменту — здатність застосовувати різні частини одного об'єкта для різних цілей. Таке явище, відоме як багатоцільове використання інструментів, вкрай рідко зустрічається в дикій природі та, окрім людини, було переконливо задокументоване лише у шимпанзе.

Вероніка продемонструвала дивовижну адаптивність: вона використовувала кінець зі щетиною для чухання грубих ділянок шкіри на спині та боках, що потребувало широких розмашистих рухів. Натомість для більш чутливих зон, таких як живіт та пах, тварина застосовувала дерев'яну ручку, здійснюючи точні маніпуляції ротом. Науковці класифікували таку поведінку як «егоцентричне використання інструменту». Хоча цей рівень вважається простішим за деякі інші форми, він свідчить про високий рівень когнітивного розвитку, який можна порівняти з інтелектом шимпанзе. При цьому тварина успішно компенсує фізичні обмеження, пов'язані з необхідністю тримати інструмент виключно ротом, завдяки здатності передбачати результати своїх дій.

Робота фахівців з Інституту досліджень відносин людини і тварин у Відні, частково профінансована швейцарським фондом Мессерлі, змушує переглянути попередні оцінки розумового потенціалу худоби. Доктор Ауерсперг зауважила, що тривалий час існувало автоматичне припущення про «недалекість» корів, зумовлене їхньою суто утилітарною роллю в господарстві. Дослідники припускають, що унікальні умови життя Вероніки — її поважний вік та щоденна тісна взаємодія з людьми — могли стати каталізатором розвитку такої складної поведінки. Наразі вчені закликають громадськість повідомляти про подібні випадки використання палиць худобою, щоб краще зрозуміти умови, які сприяють проявам інтелекту, та остаточно переоцінити когнітивні функції свійських тварин.