Зеленський запрошує Путіна до Києва на переговори, на тлі невизначеності зустрічі в Абу-Дабі

Президент України Володимир Зеленський 30 січня 2026 року публічно звернувся до російського лідера Володимира Путіна з пропозицією провести мирні переговори у Києві. Ця заява стала прямою відповіддю на попередні ініціативи, які передбачали проведення саміту на території Росії або в Білорусі, що Зеленський раніше відкинув. Глава держави чітко сформулював свою позицію, заявивши: «Публічно запрошую його, якщо він наважиться», прибути до української столиці для обговорення шляхів деескалації.

Таке формулювання підкреслює суверенну позицію Києва у переговорному процесі, де Росія розглядається як агресор, а Мінськ — як її військовий партнер. Основна суть цієї пропозиції полягає у встановленні дипломатичних передумов для зустрічі на найвищому рівні. Позиція України щодо територіальної цілісності залишається незмінною, що є головною перешкодою для досягнення компромісу, особливо стосовно вимог Росії щодо зміни кордонів, зокрема у Донецькій області.

Попередні тристоронні переговори за посередництва Сполучених Штатів відбулися 23 та 24 січня 2026 року в Абу-Дабі, де, за словами учасників, було досягнуто значного прогресу, зокрема щодо технічних аспектів розведення сил. Наступний раунд консультацій планувався на 1 лютого 2026 року у тому ж місці, проте Президент Зеленський не виключив його зриву або перенесення через зовнішні геополітичні фактори, зокрема через розвиток подій у відносинах між США та Іраном.

Дипломатичні зусилля, координовані Вашингтоном, включали участь високопосадовців з військових відомств обох сторін, а також представників російської військової розвідки ГРУ. Водночас, Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що ключові посередники адміністрації Дональда Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, можуть не брати участі у запланованій на неділю зустрічі, що викликає питання щодо рівня представництва. Крім того, напруги додає факт зупинки Росією обмінів військовополоненими.

Президент Зеленський також підтвердив готовність України дотримуватися тимчасового перемир'я щодо атак на енергосистеми, за умови відсутності відповідних кроків з боку Росії, хоча прямих офіційних домовленостей про припинення вогню між сторонами досягнуто не було. Загалом, ситуація підкреслює складність досягнення сталого миру, де територіальні питання залишаються критичною «червоною лінією», а графік переговорів може бути чутливим до міжнародної напруженості.