Швеція повертається до дискусії про впровадження євро на тлі розширення валютного блоку

Міністр фінансів Швеції Елізабет Свантессон офіційно ініціювала в парламенті обговорення щодо можливого переходу країни на єдину європейську валюту, що стало знаковою подією для внутрішньої політики країни. Це рішення фактично повертає питання відмови від національної крони до актуального політичного порядку денного вперше за останні два десятиліття, створюючи підґрунтя для нових економічних стратегій. Востаннє подібні масштабні дебати на державному рівні відбувалися перед історичним консультативним референдумом 2003 року, коли шведське суспільство чітко висловило свою незгоду з приєднанням до єврозони, обравши шлях збереження фінансової автономії.

Актуалізація цього питання у Стокгольмі набуває особливого значення в контексті ширших європейських процесів, зокрема запланованого вступу Болгарії до єврозони 1 січня 2026 року, що зробить цю балканську країну 21-ю учасницею валютного союзу. Пані Свантессон акцентувала увагу на тому, що для прийняття будь-якого відповідального рішення необхідний глибокий, всебічний та неупереджений аналіз усіх потенційних переваг та ризиків для національної економіки. Окремо міністр наголосила на важливості врахування поточної геополітичної ситуації та викликів у сфері безпеки в Балтійському регіоні. Варто нагадати, що під час історичного плебісциту 14 вересня 2003 року 55,91 відсотка громадян проголосували проти прийняття євро, при цьому явка виборців була надзвичайно високою і склала 82,57 відсотка.

Згідно з основоположними договорами про вступ до Європейського Союзу, Швеція формально має зобов'язання з часом перейти на євро, проте юридичні документи не встановлюють жодних конкретних дедлайнів для реалізації цього кроку. Протягом багатьох років Королівство свідомо використовує стратегію утримання від вступу до Європейського механізму валютних курсів II (ERM II), що де-факто створює технічний бар'єр для негайної зміни валюти. На сьогоднішній день, окрім Швеції, поза межами цього механізму залишається лише Данія, яка, на відміну від Стокгольма, має офіційно закріплене право на повну відмову від участі в єврозоні.

Політичний ландшафт у шведській столиці залишається глибоко розділеним, що ускладнює формування єдиної державної позиції. Правоцентристська коаліція, до складу якої входять Помірна коаліційна партія, Партія центру та Ліберали, загалом висловлює підтримку ідеї запуску широкої дискусії та проведення урядового розслідування. Зокрема, представники Лібералів є найбільш активними прихильниками приєднання до валютного блоку в найближчій перспективі. На противагу їм, чотири провідні лівоцентристські опозиційні сили, очолювані впливовою Соціал-демократичною робочою партією, демонструють тверде неприйняття ідеї відмови від крони. Партія «Шведські демократи», яка забезпечує критично важливу підтримку уряду меншості, також виступає категорично проти, характеризуючи впровадження євро як «надзвичайно ризиковану ставку», що може поставити під загрозу економічне благополуччя громадян.

У той час як у Швеції лише розпочинається етап попередніх консультацій, Болгарія вже впевнено рухається до фіналізації процесу: очікується, що 1 січня 2026 року вона офіційно стане 21-м членом єврозони із фіксованим обмінним курсом 1,95583 лева за один євро. Цей крок стане логічним завершенням тривалого інтеграційного шляху, який розпочався зі вступу країни до механізму ERM II ще 10 липня 2020 року. Цікаво, що інші потужні економіки Центральної та Східної Європи, такі як Польща, Угорщина та Чехія, наразі не виявляють намірів розпочинати аналогічні процеси переходу у 2026 році. У Болгарії впровадження нової валюти відбуватиметься поетапно: період одночасного обігу лева та євро триватиме до 1 лютого 2026 року, після чого європейська валюта залишиться єдиним законним засобом платежу в країні.

Міністр Свантессон окремо зауважила, що навіть за умови отримання позитивного висновку від Європейської комісії, фактичне повноправне членство Швеції в єврозоні може вимагати багатьох років підготовчої роботи. Громадська думка в країні також демонструє значну інерцію та опір змінам: результати опитування, проведеного Статистичним управлінням Швеції минулого року, показали, що 49,5% громадян все ще виступають проти євро, тоді як прихильників ідеї лише 32%. Такі цифри яскраво ілюструють глибокий скептицизм, що зберігається в суспільстві, тому запуск експертного аналізу на даному етапі є лише початком довгого шляху і зовсім не гарантує швидкої трансформації валютного статусу Королівства.