Уряд Сполучених Штатів Америки, очолюваний президентом Дональдом Трампом, оголосив про пряме втручання у нафтовий сектор Венесуели. Це рішення стало прямим наслідком військової операції, проведеної 3 січня 2026 року, в ході якої було захоплено колишнього президента Ніколаса Мадуро. Вашингтон встановив контроль над обсягом нафти, що оцінюється від 30 до 50 мільйонів барелів, яка зберігалася у сховищах під санкціями. Президент Трамп офіційно підтвердив ці дії 6 січня 2026 року через свою соціальну мережу Truth Social, а транспортування сировини до портів США очікується найближчим часом.
Захоплений обсяг нафти еквівалентний приблизно одному-двом місяцям поточного видобутку Венесуели, який наразі становить менше 1 мільйона барелів на добу. Це значне падіння порівняно з майже 3 мільйонами барелів на добу два десятиліття тому, що стало наслідком санкцій та неефективного управління державною компанією PDVSA. Нова угода передбачає перенаправлення поставок, які раніше переважно надходили до Китаю, найбільшого покупця венесуельської сировини. Ключовими фігурами у цьому процесі є президент Трамп, міністр енергетики Кріс Райт та тимчасовий президент Венесуели Делсі Родрігес, яка, за повідомленнями, керує країною під наглядом Вашингтона.
Питання використання доходів від реалізації цієї нафти залишається відкритим, хоча президент Трамп заявив, що кошти будуть спрямовані на користь народу Венесуели та Сполучених Штатів. Тим часом, тимчасовий президент Родрігес рішуче засудила дії США, назвавши їх актом агресії. Міжнародна реакція була гострою: Організація Об'єднаних Націй висловила глибоку стурбованість. Речник Верховного комісара ООН з прав людини Фолькер Тюрк зазначив, що операція підірвала фундаментальний принцип міжнародного права, створюючи небезпечний прецедент. Рада Безпеки ООН готується провести екстрене засідання за ініціативи Венесуели, Колумбії, Росії та Китаю для обговорення правових наслідків.
Ця подія розглядається як безпрецедентна спроба Вашингтона встановити прямий фінансовий контроль над стратегічними активами суверенної держави, що стало можливим після затримання Мадуро 3 січня за звинуваченнями у корупції та наркотрафіку. Росія, чий бюджет на 2026 рік залежить від стабільних цін на нафту, розглядає ці кроки як пряму загрозу своїй економіці через потенційне збільшення світової пропозиції. Ф'ючерси на Brent та WTI вже знизилися 6 січня 2026 року, оскільки трейдери враховують перспективу збільшення поставок. Аналітики, зокрема з ANZ Research, попереджають, що суттєве нарощування видобутку у Венесуелі малоймовірне до кінця десятиліття через зношену інфраструктуру та потребу у значних інвестиціях.
Паралельно з цими подіями, адміністрація Трампа продовжує обговорювати варіанти придбання Гренландії, посилаючись на національну безпеку та наявність там військової присутності Росії та Китаю. Європейські лідери, зокрема Данія, виступили із застереженням, що будь-які дії США проти суверенітету союзника можуть призвести до серйозних наслідків для НАТО. Ця послідовність дій — військова операція, контроль над ресурсами та геополітичні маневри — демонструє скоординовані кроки, спрямовані на утвердження домінування США у стратегічно важливих регіонах.
