Словаччина офіційно відхилила пропозицію Дональда Трампа щодо участі в Раді миру

У середу, 28 січня 2026 року, уряд Словацької Республіки офіційно підтвердив свою відмову від участі в новоствореній Раді миру, ініційованій Дональдом Трампом. Це рішення було прийняте після публічної рекомендації прем'єр-міністра Роберта Фіцо, яку він озвучив напередодні, 27 січня 2026 року. Фіцо, який очолює кабінет міністрів з жовтня 2023 року, висловив серйозне занепокоєння тим, що приєднання до цієї організації призведе до створення «паралельних структур», які фактично дублюватимуть функції Організації Об'єднаних Націй.

Рада миру була офіційно заснована 22 січня 2026 року під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія. Хоча прихильники ініціативи розглядають її як більш гнучку альтернативу Раді Безпеки ООН, спочатку вона фокусувалася виключно на розробці мирного плану для сектору Гази. Скептицизм щодо нового органу посилився після появи повідомлень про можливу вимогу фінансового внеску в розмірі 1 мільярда доларів США для довгострокового членства. Прем'єр-міністр Фіцо категорично заявив, що уряд Словаччини не виплачуватиме жодних внесків за вступ до такої установи, наголосивши на небажанні країни фінансувати альтернативні міжнародні структури.

Такий крок офіційної Братислави свідчить про пріоритетність для Словаччини традиційних багатосторонніх принципів у міжнародній політиці. Міністр закордонних справ Юрай Бланар також виступив із різкою критикою пропозиції, посилаючись на сумнівну структуру та мандат Ради. Зокрема, він вказав на відсутність чітких обмежень щодо фокусування лише на конфлікті в Газі та виключення Палестинської адміністрації зі складу учасників. Бланар назвав ідею довічного головування з правом вето недемократичною, підкресливши, що Братислава не може підтримувати створення інституцій, які підривають авторитет ООН.

Обережність словацького уряду також продиктована поточними дипломатичними амбіціями країни. Роберт Фіцо активно працює над отриманням підтримки для висунення Словаччини на місце непостійного члена Ради Безпеки ООН на період 2028–2029 років. Прем'єр неодноразово наголошував на «величезному інтересі» держави до цієї позиції. Позиція Словаччини залишається незмінною: існуючі міжнародні інститути, такі як ООН, потребують реформування, а не повної заміни новими утвореннями.

Водночас із цими подіями, 28 січня 2026 року, Державний секретар США Марко Рубіо під час виступу перед Комітетом Сенату з міжнародних відносин закликав до «переосмислення» Північноатлантичного альянсу. Він звернувся до європейських союзників із вимогою збільшити власні оборонні спроможності. Рубіо також захищав дії адміністрації Трампа у Венесуелі, які призвели до захоплення Ніколаса Мадуро 3 січня, стверджуючи, що це зробило Америку безпечнішою. Окрім того, він висловив сподівання на «позитивне вирішення» питання Гренландії після переговорів із Данією.

Рада миру, діяльність якої була санкціонована Резолюцією Ради Безпеки ООН 2803 у листопаді 2025 року для нагляду за відновленням Гази, згодом розширила свій мандат на інші конфліктні регіони світу. Варто зазначити, що серед 26 країн-засновниць, оголошених після запуску в Давосі, відсутні провідні європейські держави, такі як Франція, Велика Британія та Німеччина. Це пов'язують із розбіжностями в поглядах на низку питань, включаючи тарифну політику США. Наразі Угорщина та Болгарія залишаються єдиними країнами Європейського Союзу, які прийняли запрошення до участі в Раді.