Результати наймасштабнішого у світі проєкту з озеленення: як пустеля Такла-Макан перетворилася на стійкий поглинач вуглецю

Супутниковий знімок, зафіксований 11 вересня 2025 року, продемонстрував вражаючі зміни в пустелі Такла-Макан, що розташована в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. На зображенні чітко виділяється масштабна структура у формі літери «Y», яка стала символом багаторічних зусиль з лісовідновлення. Цей унікальний ландшафтний елемент є прямим доказом успішної трансформації колись безплідних і суворих територій на екологічно активні зони, здатні протистояти кліматичним викликам.

Пустеля Такла-Макан охоплює величезну територію площею близько 337 000 квадратних кілометрів і тривалий час вважалася одним із найбільш посушливих місць на планеті. Характерна форма «Y» утворилася завдяки природному злиттю річки Хотан (Котан), що живиться талими льодовиковими водами, та гірського хребта Марцатаг (Хунбайшань). Саме в точці їхнього перетину розташовані руїни військового форту Мазар-Таг VIII століття. Ця історична пам'ятка, розкопана дослідником Аурелем Стейном у 1907 році, подарувала науці понад 1500 фрагментів документів, які розкривають таємниці ранньої історії Тибету.

Такі кардинальні зміни ландшафту стали можливими завдяки реалізації амбітної програми «Трьох північних лісосмуг» (Three-North Shelterbelt Program, TNSP), яку часто називають «Великою зеленою стіною». Проєкт був ініційований ще у 1978 році і на сьогодні визнаний найбільшою ініціативою з облесення у світі. Станом на 2024 рік у межах цієї програми по всьому північному Китаю було висаджено понад 66 мільярдів дерев. Програма розрахована до 2050 року і вже демонструє феноменальні результати: якщо у 1980-х роках площа пустель щорічно зростала на 10 000 квадратних кілометрів, то до 2022 року було зафіксовано їхнє скорочення на понад 2 000 квадратних кілометрів щороку.

Сучасні наукові дослідження, що базуються на 25-річному моніторингу супутникових даних та моделюванні вуглецевих потоків, підтверджують екологічну ефективність проєкту. Периферія Такла-Макан тепер функціонує як стабільний поглинач вуглецю, засвоюючи більше діоксиду вуглецю, ніж виділяючи в атмосферу. Цей ефект стає найбільш вираженим під час сезону дощів (з липня по вересень), коли середньомісячна кількість опадів сягає приблизно 16,3 мм, що у 2,5 раза перевищує показники сухого сезону. Підвищення вологості стимулює активний ріст рослинності, що призводить до зниження концентрації атмосферного CO₂ в регіоні з 416 часток на мільйон (ppm) у сухий сезон до 413 ppm у вологий період.

Успіх у пустелі Такла-Макан є першим задокументованим випадком у світовій практиці, коли цілеспрямоване антропогенне втручання перетворило край пустелі на стійку екосистему-поглинач вуглецю. Цей досвід пропонує дієву модель для відновлення гіпераридних ландшафтів по всьому світу, демонструючи можливість регенерації природи. Програма TNSP охоплює 13 провінцій північного Китаю і вже сприяла збільшенню загальнонаціонального лісового покриву з приблизно 10% у 1949 році до понад 25% до 2024 року. Такі досягнення повністю відповідають глобальним цілям сталого розвитку ООН щодо збереження екосистем суходолу.

Історичний контекст району тісно пов'язаний з легендарним Шовковим шляхом, де місто Хотан, розташоване на південь від пустелі, славилося як «Місто нефриту». Форт Мазар-Таг, що колись служив стратегічним тибетським військовим аванпостом, залишається німим свідком епохи, коли регіон був перехрестям світових культур. Сьогодні проєкт не лише зупиняє наступ пісків, а й, згідно з даними 2018 року, сприяє зменшенню деградації земель приблизно на 15 відсотків у зонах своєї дії. Це створює умови для фундаментальної трансформації економічної моделі регіону, стимулюючи розвиток екологічно відповідального туризму та сучасного лісівництва.