Саміт G20 у Йоганнесбурзі: Ухвалено декларацію зі 122 пунктів на тлі бойкоту з боку США

У період з 22 по 23 листопада 2025 року в Йоганнесбурзі, Південна Африка, відбувся історичний саміт «Групи двадцяти» (G20). Це була перша зустріч такої ваги, проведена на африканському континенті. Південноафриканське головування визначило головною темою заходу гасло: «Солідарність, рівність, стійкість». Проте, захід був затьмарений безпрецедентним фактом – повною відмовою від участі Сполучених Штатів Америки.

Незважаючи на відсутність американської делегації, лідери країн-учасниць продемонстрували вражаючу згуртованість. Вже у суботу, 22 листопада, було одноголосно прийнято фінальну декларацію, що складалася зі 122 пунктів. Це стало помітним відхиленням від усталеної практики, коли підсумковий документ традиційно затверджували у заключний день саміту. Президент ПАР Сіріл Рамафоса наголосив, що відмова США від участі є їхньою власною втратою. Він зазначив, що найбільша економіка світу відмовляється від важливої ролі, але це не зупинить просування ключових питань на порядку денному.

Дипломатичний розкол поглибився через суперечки, пов'язані з порядком денним, запропонованим ПАР, а також через заяви адміністрації Дональда Трампа щодо «масових розправ» та «незаконного вилучення» власності. Раніше Президент Трамп вже висловлював своє незгодження з членством Південної Африки у G20. Це створило напружену атмосферу навколо зустрічі.

Російську Федерацію на заході представляв заступник глави Адміністрації Президента Максим Орешкін, оскільки Президент Путін не зміг прибути через чинний ордер Міжнародного кримінального суду. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно висловив критику щодо рішення американського уряду про ігнорування цієї важливої зустрічі. Ухвалена декларація відобразила пріоритети Глобального Півдня, акцентуючи увагу на проблемах кліматичних змін, фінансової стійкості боргів та забезпечення справедливого енергетичного переходу.

Документ, структурований у 17 розділах, також урочисто привітав приєднання Африканського союзу до G20 як повноправного члена. Це підкреслило нагальну потребу у посиленні ролі Африки у формуванні глобального управління. Президент Франції Еммануель Макрон висловив занепокоєння, що G20 «досягає кінця свого циклу», якщо країни не зможуть ефективно вирішувати найгостріші міжнародні кризи. Це стало серйозним попередженням для світових лідерів.

На полях саміту відбулася низка важливих двосторонніх переговорів. Зокрема, Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді провів зустріч із Президентом Рамафосою, де основна увага була приділена питанням інвестицій та критично важливих корисних копалин. Варто зазначити, що товарообіг між Індією та ПАР сягнув 18 мільярдів доларів США за фінансовий рік, який завершився у березні 2025 року. Моді також взяв участь у засіданні лідерів формату IBSA (Індія-Бразилія-ПАР) разом із Президентом Бразилії Луїсом Інасіу Лулою да Сільвою, де обговорювалася необхідність фундаментальних змін у світовій економічній архітектурі.

Максим Орешкін, очолюючи російську делегацію, вказав на зростаючу фрагментацію світової економіки, спричинену запровадженням односторонніх обмежувальних заходів, таких як санкції та технологічні бар'єри. Водночас, Прем'єр-міністр Канади Марк Карні висловив думку, що прогрес у вирішенні низки глобальних проблем можливий навіть за умови відсутності прямої участі Сполучених Штатів. Головування ПАР у G20 офіційно завершилося 30 листопада 2025 року, після чого естафета перейшла до США, які прийматимуть наступний саміт у 2026 році у Флориді. Саміт у Йоганнесбурзі, незважаючи на бойкот, закріпив зміщення акцентів G20 на проблеми Африки та Глобального Півдня, що стало головною спадщиною головування Південної Африки.