Трансформація ринку праці ЄС під впливом ШІ: аналітичний огляд за січень 2026 року

Оновлений аналіз від Генерального директорату з питань зайнятості, соціальних питань та інклюзії (DG EMPL), представлений станом на січень 2026 року, демонструє глибокі структурні трансформації на ринку праці Європейського Союзу. Спираючись на статистичні дані Євростату за 2025 рік та попередні періоди, експерти констатують початок нового етапу автоматизації, який насамперед зачепив рутинні когнітивні завдання та офісні позиції, так звані «білі комірці». Цей процес став логічним прискоренням тенденцій, що зародилися ще у 2022 році з масовим поширенням генеративного штучного інтелекту.

Статистичні показники 2025 року підтверджують стрімку інтеграцію технологій: 20,00% підприємств ЄС із чисельністю персоналу понад 10 осіб уже впровадили ШІ у свої бізнес-процеси. Це суттєвий стрибок порівняно з показником у 13,5%, зафіксованим у 2024 році. Проте спостерігається тривожний розрив в адаптації: якщо серед великих корпорацій рівень використання ШІ сягнув 55,03%, то в сегменті малого бізнесу цей показник становить лише 17,0%. Така нерівність у темпах впровадження між великим та малим бізнесом створює передумови для поглиблення економічного дисбалансу, що вимагає адекватного реагування через регуляторні механізми.

Правовий фундамент для управління цими змінами в Європейському Союзі базується на всеосяжному Акті про ШІ (AI Act), повне застосування якого заплановане на серпень 2026 року. Певні норми вже почали діяти: зокрема, правила прозорості для систем штучного інтелекту загального призначення (GPAI) набули чинності у серпні 2025 року, зобов'язавши провайдерів розкривати інформацію про дані, використані для навчання моделей. Проте основний масив вимог, що стосуються систем високого ризику, почне діяти саме в серпні 2026 року, накладаючи на організації суворі зобов'язання щодо постійного моніторингу та нагляду.

Аналіз ринку праці вказує на чітку поляризацію: зростання зайнятості зосереджене виключно у сферах нерутинної когнітивної праці, тоді як позиції, пов'язані з адміністративною та діловодною роботою, демонструють стабільне скорочення. Це підтверджує, що інтеграція ШІ здатна не лише доповнювати людську працю, а й безпосередньо заміщувати її, що актуалізує питання справедливого розподілу прибутків від підвищення продуктивності. Дослідження, проведені зокрема в Росії, свідчать, що на підприємствах, які впровадили ШІ, рівень зайнятості в середньому знизився на 0,79 відсоткового пункту порівняно з попереднім роком.

Головний висновок дослідження наголошує: без активного економічного управління, яке виходить за межі лише заходів на ринку праці, справедливий розподіл вигод від впровадження ШІ є малоймовірним. Регуляторна база ЄС має бути сфокусована на захисті робочих місць початкового рівня, формуванні нових навичок та забезпеченні належної частки доходів, що припадає на працю. На глобальному рівні, згідно з даними Всесвітнього економічного форуму, технологічне зрушення, спричинене генеративним інтелектом, до 2030 року призведе до заміщення 92 мільйонів існуючих ролей, проте водночас створить 170 мільйонів нових робочих місць.

Актуальність цього аналізу на початку 2026 року зумовлена ознаками охолодження ринку праці в країнах ЄС, де компанії дедалі частіше обмежують найм через уповільнення темпів виробництва та зростання рівня автоматизації. Контекст вказує на те, що фактичний ефект ШІ — заміщення чи доповнення — визначається балансом сил та стимулами на рівні конкретних підприємств. Історичний досвід показує, що це не перша технологічна революція, проте швидкість змін після 2022 року вимагає перегляду фіскальних моделей, які традиційно залежать від податків на працю. Дані LinkedIn за січень 2026 року свідчать, що 47% європейців планують змінити роботу, але 77% із них відчувають невпевненість, що робить потребу в перекваліфікації критичною для збереження конкурентоспроможності.