Саміт G20 у Йоганнесбурзі: Ухвалення Декларації на тлі бойкотів та угода ЄС-ПАР щодо мінералів

22 листопада 2025 року у Йоганнесбурзі, Південно-Африканська Республіка, розпочався дводенний саміт лідерів «Великої двадцятки» (G20). Ця подія стала історичною, адже вперше вона проходить на африканському континенті. Головування ПАР, що триватиме до 1 грудня 2025 року, проходить під гаслом «Солідарність, рівність, стійкість». Основна мета зустрічі – закріпити зростаючу роль Африки та Глобального Півдня у світовій економічній архітектурі. Цей крок став можливим після офіційного включення Африканського союзу (АС) до складу G20 у 2023 році.

Президент ПАР Сіріл Рамафоса, відкриваючи засідання, наголосив на незамінності багатостороннього підходу для вирішення глобальних викликів. Програма, розроблена під час головування ПАР, сфокусована на інклюзивному економічному зростанні, полегшенні боргового тягаря для країн, що розвиваються, та забезпеченні справедливого енергетичного переходу. Південноафриканська сторона також приділила значну увагу мобілізації кліматичного фінансування та підвищенню стійкості до катастроф. Цей саміт став вершиною зусиль ПАР, адже під час її головування було організовано близько 130 різноманітних зустрічей. Варто зазначити, що на країни G20 припадає 85% світового економічного виробництва.

Проведення саміту відбувалося у складній геополітичній атмосфері, що супроводжувалася значними бойкотами на найвищому рівні. Зокрема, Президент США Дональд Трамп вирішив не брати участі, мотивуючи це занепокоєнням щодо можливих порушень прав білого меншини та закону про експропріацію земель у ПАР, а також незгодою з пріоритетами головування. Аргентина також обмежилася участю на рівні міністра закордонних справ замість президента Хав'єра Мілея. Лідер Китаю Сі Цзіньпін був представлений прем'єром Держради Лі Цяном, тоді як Президент Росії Володимир Путін був відсутній; російську делегацію очолив заступник глави адміністрації президента Максим Орєшкін.

Попри відсутність керівників деяких ключових економік, у суботу, 22 листопада, було успішно ухвалено підсумковий документ – Декларацію лідерів. На думку Рамафоси, це стало доказом того, що «багатосторонність здатна приносити результати». Одним із відчутних досягнень, яке передувало саміту, стало підписання Європейським союзом та ПАР розширеної угоди, що стосується критично важливих мінералів. Цей пакт охоплює їх розвідку, видобуток, переробку та вторинне використання. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що ця співпраця є життєво необхідною для диверсифікації ланцюгів постачання ЄС та забезпечення сировиною для «зеленого» переходу як у Європі, так і в Південній Африці.

Окремо на обговорення було винесено питання боргового навантаження африканських країн, яке наблизилося до позначки у 2 трильйони доларів. Було запропоновано створити глобальну платформу для позичальників за участю Організації Об'єднаних Націй. Серед лідерів, які взяли активну участь у роботі саміту, були прем'єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент Франції Еммануель Макрон, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, а також керівники Євросоюзу Урсула фон дер Ляєн та Ан António Кошту. Президент Африканського союзу Жоау Лоуренсу також був присутній на зустрічі.

Саміт завершить свою роботу 23 листопада. Після цього естафета головування в G20 перейде до Сполучених Штатів Америки, які прийматимуть наступну зустріч у грудні 2026 року у Маямі. Це підкреслює безперервність процесу міжнародної співпраці.