Уряд Болгарії на чолі з Росеном Желязковим подав у відставку на тлі масових протестів

У четвер, 11 грудня 2025 року, уряд Болгарії, очолюваний прем'єр-міністром Росеном Желязковим, офіційно оголосив про складання своїх повноважень. Це рішення стало прямим наслідком стрімкого зростання громадянського невдоволення та масштабних акцій протесту, що охопили країну. Глава Кабінету Міністрів зробив цю заяву безпосередньо перед запланованим шостим голосуванням щодо вотуму недовіри, ініційованого опозиційною політичною силою «Продовжуємо зміни».

Прем'єр-міністр Желязков пояснив свій крок необхідністю відгукнутися на вимоги народу, наголосивши на принципі, що «влада належить народу». Він зазначив, що, незважаючи на це, його уряд, ймовірно, отримав би необхідну підтримку у парламенті. Першопричиною громадського обурення став проєкт державного бюджету на 2026 рік, представлений ще у листопаді. Цей документ передбачав дефіцит на рівні 3% ВВП, що супроводжувалося планами підвищення податків та збільшення соціальних відрахувань. Хоча правлячі партії відкликали суперечливий законопроєкт 2 грудня, протестна хвиля не вщухла, трансформувавшись у ширший рух, зосереджений на боротьбі з корупцією та неефективністю державного управління.

У середу ввечері, на піку протестних настроїв, на площі Незалежності у Софії зібралася значна кількість громадян — від 50 000 до 100 000 осіб, які вимагали негайної відставки уряду. До вимог опозиційних партій публічно приєднався і Президент Болгарії Румен Радев, закликавши Кабінет міністрів піти у відставку та призначити дострокові вибори. Прем'єр-міністр Желязков, який очолював уряд із початку 2025 року, раніше висловлював небажання залишати посаду, аргументуючи це критично важливим періодом: до вступу Болгарії до єврозони 1 січня 2026 року залишалося менше трьох тижнів. Втім, після оголошення про відставку, голосування щодо вотуму недовіри все ж відбулося, але його було відхилено. Міністри продовжать виконувати свої обов'язки до моменту затвердження нового складу Кабінету.

Коаліційний уряд Желязкова був сформований за підтримки низки партій, зокрема ГЕРБ, БСП та ІТН, з чіткою місією — забезпечити європейський вектор розвитку країни. Однак останніми тижнями його діяльність піддавалася жорсткій критиці. Значну частину невдоволення викликали повідомлення про ймовірний неформальний вплив на уряд, органи безпеки та судову систему з боку Деляна Пєєвського, неофіційного партнера коаліції, проти якого США та Велика Британія запровадили санкції за корупційні дії. Протестувальники скандували гасла, спрямовані безпосередньо проти Борисова та Пєєвського.

Ця політична криза розгортається на тлі інтенсивної підготовки до переходу на євро, що ставить гостре питання про стабільність влади та наступність. Згідно з конституційними нормами, Президент Радев тепер має запропонувати кандидатуру на посаду прем'єр-міністра спочатку найбільшій, а потім другій за чисельністю парламентській фракції. Варто згадати, що Болгарія вже мала досвід масштабних антиурядових демонстрацій у 2020–2021 роках, які зрештою призвели до відставки прем'єр-міністра Бойка Борисова та низки інших кадрових змін у владних структурах.