Молдова завершує вихід із СНД, закріпивши стратегічний геополітичний зсув у бік ЄС

Парламент Республіки Молдова 2 квітня 2026 року офіційно та остаточно затвердив історичне рішення про вихід держави зі складу Співдружності Незалежних Держав (СНД). Цей крок, який був ініційований Міністерством закордонних справ та європейської інтеграції, позначає собою юридичне та фактичне завершення тривалого процесу стратегічного геополітичного переорієнтування Кишинева в бік Європейського Союзу. Влада країни підкреслює, що це рішення є відображенням волі народу до побудови суверенної демократичної держави, інтегрованої в європейську спільноту.

Зазначене рішення було остаточно закріплене промульгацією Президентом Маєю Санду пакету указів про денонсацію ключових установчих документів, серед яких Угода про заснування СНД від 1991 року, Протокол до цієї угоди та Статут СНД від 1993 року. Офіційне набрання чинності цими денонсаціями відбулося 8 квітня 2026 року, одразу після їхньої офіційної публікації в Офіційному журналі. Законодавчий орган Молдови продемонстрував надзвичайну єдність у цьому питанні: 60 народних обранців проголосували «за». Варто нагадати, що Президентка Санду послідовно впроваджувала курс на дистанціювання Кишинева від будь-яких пострадянських структур з моменту свого обрання у 2020 році. Вона свідомо уникала участі в самітах СНД та до початку 2026 року забезпечила денонсацію 71 з 283 існуючих міждержавних угод, пов'язаних із цією організацією.

Офіційний Кишинів розглядає такий рішучий крок як єдино правильне та логічне продовження обраного європейського шляху розвитку. Це набуває особливої актуальності в контексті триваючої агресивної війни Росії проти України та незаконного збереження російського військового контингенту на території Придністровського регіону, що створює постійні безпекові загрози. Молдовська влада аргументує денонсацію фундаментальних актів СНД системним та грубим порушенням з боку Російської Федерації ключових принципів Співдружності, передусім принципів територіальної цілісності, суверенітету та непорушності міжнародно визнаних кордонів.

Економічні чинники також відіграли фундаментальну роль у прийнятті цього доленосного рішення. Згідно з уточненими статистичними даними за 2025 рік, частка країн СНД у загальному молдовському експорті скоротилася до критичного мінімуму у 5,9%. Водночас Європейський Союз перетворився на головного стратегічного партнера, поглинаючи домінуючі 67,5% усіх експортованих з Молдови товарів. Окрім стратегічних переваг, вихід з організації принесе країні цілком відчутну економію: припинення сплати щорічних членських внесків до бюджетів структур СНД дозволить зберігати приблизно 3,1 мільйона молдовських леїв щороку, що еквівалентно сумі близько 185 000 доларів США.

Попри чітку державну позицію, опозиційні політичні сили, зокрема представники Партії комуністів, розкритикували це рішення, назвавши його «катастрофічним» для національної економіки. Вони висловлюють занепокоєння щодо можливої втрати традиційних ринків збуту та складнощів із банківськими переказами від молдовських громадян, які продовжують працювати в державах Співдружності. З іншого боку, Україна офіційно привітала це рішення Кишинева, розцінивши його як чергове підтвердження непохитної відданості Молдови ідеалам свободи, суверенітету та євроінтеграції. Важливо зауважити, що цей геополітичний крок відбувся на тлі успішного завершення головування Молдови в Комітеті міністрів Ради Європи, що ще більше закріпило її статус як надійного європейського партнера.

В результаті офіційного виходу Молдови загальна кількість держав-учасниць СНД скоротилася до восьми, серед яких залишаються Росія, Казахстан та Білорусь. Таким чином, Республіка Молдова стала третьою країною після Грузії (яка залишила організацію у 2008 році) та України (яка остаточно вийшла у 2018 році), що повністю розірвала зв'язки з цією структурою, створеною у 1991 році. Це рішення символізує остаточний розрив з пострадянським минулим та впевнений крок у майбутнє, пов'язане з європейською спільнотою.