19–20 квітня 2026 року ВООЗ-Європа та Європейська комісія опублікували звіт під назвою «Artificial intelligence is reshaping health systems: state of readiness across the European Union». Це перший системний огляд того, як саме країни Євросоюзу використовують штучний інтелект в охороні здоров'я та наскільки їхні системи готові до такого впровадження. Дослідження базується на даних, зібраних протягом 2024–2025 років, і охоплює більшість держав-членів ЄС.
Згідно зі звітом, 74% країн ЄС уже застосовують діагностику за допомогою ШІ. Передусім ідеться про системи для аналізу медичних зображень — рентгенівських знімків, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, — а також про інструменти, що допомагають лікарям в інтерпретації даних та ухваленні клінічних рішень. У багатьох країнах ці засоби працюють в експериментальному, пілотному або частково рутинному режимі, проте вони вже інтегровані в роботу діагностичних підрозділів.
Паралельно 63% країн ЄС використовують чат-ботів для взаємодії з пацієнтами. Ці системи допомагають відповідати на базові запитання, скеровувати людей до потрібних фахівців, спрощувати запис на прийом і розвантажувати первинну ланку медицини. При цьому у звіті не стверджується, що чат-боти повністю замінюють живих лікарів; натомість підкреслюється, що вони виступають допоміжним інструментом на ранніх етапах звернення.
Водночас очевидним є й інший тренд: лише 8% країн ЄС мають окремі національні стратегії щодо ШІ саме в охороні здоров'я. Більшість держав поки що спирається на загальні національні чи регіональні стратегії цифровізації та ШІ, не розробляючи глибоких окремих програм для медицини. У звіті наголошується, що це створює прогалини в координації, регулюванні та оцінці ризиків.
ВООЗ-Європа та ЄС пов'язують зростання використання ШІ в медицині з наслідками пандемії COVID-19, яка прискорила цифровізацію та підвищила навантаження на систему охорони здоров'я. В умовах дефіциту кадрів і перевантаженості закладів інструменти на базі ШІ розглядаються як спосіб прискорити діагностику, знизити навантаження на лікарів і розширити доступність послуг у віддалених регіонах. У цьому ж контексті зазначається, що впровадження ШІ має бути нерозривно пов'язане з покращенням інфраструктури, навчанням персоналу та захистом даних.
Важливою частиною звіту став аналіз регуляторного поля. У ньому підкреслюється, що введення в дію Закону ЄС про ШІ (EU AI Act) у 2024 році створило спільну правову базу для штучного інтелекту в Євросоюзі, зокрема для сфер із високим рівнем ризику, до яких належить і охорона здоров'я. У документі зазначається, що цей регуляторний контур дозволяє поєднувати технологічний розвиток із контролем над безпекою, прозорістю та етикою. При цьому регіони та країни вказують, що реалізація вимог закону потребує додаткових ресурсів і часу.
Звіт також виокремлює три ключові категорії переваг від використання ШІ в охороні здоров'я. Перша — якість медичної допомоги: швидший аналіз знімків, підтримка у виявленні патологій на ранніх стадіях і стандартизація підходів. Друга — доступність і рівність: розширення охоплення послугами, особливо у віддалених і сільських районах, де бракує спеціалістів. Третя — ефективність систем: зниження навантаження на персонал завдяки автоматизації рутинних процедур, а також оптимізація логістики та документообігу.
Проте у звіті не приховують і зворотний бік медалі. Серед ключових ризиків фахівці ВООЗ-Європи та їхні партнери виділяють потенційні помилки алгоритмів, особливо у випадках, коли моделі тестуються на обмежених даних або застосовуються в нестандартних клінічних ситуаціях. Наголошується, що проблеми з прозорістю та зрозумілістю залишаються критичними: багато систем ШІ досі важко інтерпретувати як лікарям, так і пацієнтам.
Крім того, у документі окремо йдеться про необхідність дотримання етики, конфіденційності та відповідальності. Зазначається, що будь-які рішення, ухвалені за участю ШІ, мають бути зрозумілими, контрольованими та сумісними з правами пацієнтів. У звіті підкреслюється, що в низці країн уже запускаються проєкти з моніторингу наслідків роботи систем ШІ, а також посилюються вимоги до тестування та сертифікації.
Окремий блок звіту присвячений міжнародному та міжсекторальному співробітництву. У ньому вказується, що в низці країн ЮНІСЕФ та інші глобальні партнери беруть участь у проєктах із впровадження ШІ-рішень в охорону здоров'я, особливо в регіонах з обмеженими ресурсами. У документі наголошується, що обмін досвідом, даними та стандартами між країнами може прискорити розвиток безпечних і ефективних рішень, проте це вимагає єдиних підходів до прозорості та відповідальності.
При цьому в самому звіті відсутні деякі формулювання, поширені в медіа-оглядах. Наприклад, немає загального твердження ВООЗ-Європи про «точність ШІ понад 90%»; конкретні цифри точності залежать від окремих систем, завдань і досліджень, а не подаються як єдиний стандарт. Також у документі немає прямої заяви про те, що ШІ «знижує кількість помилок на 30%»; такого узагальненого показника у звіті немає, хоча в окремих пілотних проєктах подібні ефекти можуть спостерігатися.
У підсумку звіт залишається документом, який водночас фіксує поточний прогрес і вказує на ризики, прогалини та необхідність подальшої роботи. Він демонструє, що ШІ вже стає частиною повсякденної медичної практики в більшості країн ЄС, але до повної інтеграції та зрілого регулювання в низці напрямів ще залишається значний шлях.
