2025 рік: Тріумфи в освоєнні космосу на тлі викликів на орбіті та Землі

Календарний 2025 рік ознаменувався доволі складною сумішшю значних звершень у роботизованому дослідженні космосу, зміною геополітичної динаміки у сфері управління орбітальним простором та помітними аномаліями у земному обертанні й геології нашої планети. Ці теми, що викликали неабиякий інтерес громадськості, охоплювали як безпосереднє середовище навколо Землі, так і глибокі космічні розвідки, а також екологічні зміни на поверхні.

Безпека на орбіті продемонструвала момент прагматичної міжнародної взаємодії. Посадовці Китайського національного космічного агентства завчасно поінформували NASA про потенційну загрозу зіткнення супутників. Цей крок спричинив тимчасове призупинення роботи одного з американських апаратів для проведення необхідного маневру ухилення. Це стало свідченням переходу до більш прямого обміну інформацією щодо управління космічним трафіком. Водночас, внутрішня космічна політика США зіткнулася з фінансовими баталіями: адміністрація Трампа виділила 85 мільйонів доларів на переміщення космічного човника «Дискавері» до Космічного центру Х'юстон, хоча незалежні експерти припускали, що реальна вартість може сягнути 325 мільйонів доларів.

Кадрові зміни також торкнулися міжнародних програм. На початку грудня космонавта Олега Артем’єва усунули від участі в місії SpaceX Crew-12. Причиною нібито стало несанкціоноване поширення конфіденційної документації, що могло порушити положення про міжнародну торгівлю зброєю (ITAR). Його замінив Андрій Федяєв, що дозволило зберегти чинність попередньо узгодженої угоди про обмін місцями з Роскосмосом.

Планетарна наука піднесла нам земну загадку: 22 липня 2025 року Земля пережила другий найкоротший день за всю історію спостережень, а 5 серпня зафіксовано ще коротший період обертання. У липневій події планета завершила повний оберт на 1,34 мілісекунди швидше стандартних 24 годин, продовжуючи тенденцію прискорення, що спостерігається з 2020 року. Хоча деякі науковці пов’язують це з гравітаційним впливом Місяця, коли він перебуває найдалі від екватора, точна причина залишається предметом досліджень. Деякі моделі навіть прогнозують можливу необхідність введення негативної високосної секунди до атомного часу до 2029 року, якщо тренд збережеться. Це земне прискорення збіглося з інтенсивною космічною погодою на піку 25-го сонячного циклу, завдяки чому полярне сяйво спостерігалося у незвично низьких широтах по всьому світу. Вчені очікують, що ця активність може тривати аж до 2027 року.

Роботизовані дослідження принесли вагомі успіхи. Зокрема, телескоп Джеймса Вебба (JWST) здійснив перші знімки міжзоряної комети 3I/2025 N1 (ATLAS). Цей об’єкт, виявлений оглядом ATLAS у Чилі 1 липня 2025 року, став третім підтвердженим міжзоряним гостем. Спостереження JWST 6 серпня 2025 року за допомогою приладу NIRSpec обмежили діаметр ядра комети менш як 5,6 км і визначили співвідношення CO₂/H₂O приблизно як 7,6:1, що свідчить про багатий вміст вуглекислого газу. Окремо марсохід «Персеверанс» продовжив геологічне картування поблизу кратера Єзеро, каталогізуючи зразки, зокрема розплавлені матеріали та породи з краю кратера, позначені як «Срібна гора» біля об’єкта «Відьмин ліс».

Рік також був відзначений значними геологічними потрясіннями ближче до дому. Між 29 квітня та 14 травня 2025 року відбулося обвалення ґрунту навколо озера Лак Руж у Квебеку, що призвело до повного осушення водойми. Ця подія спричинила зсуви, які зачепили традиційні мисливські угіддя Першої нації Крі з Ваніспі, оскільки вода почала стікати до озера Дода. Ірен Ніпош, вождь Ваніспі, наголосила на безпрецедентності осушення, яке, на думку деяких фахівців, могло бути пов’язане з порушенням цілісності ґрунту після лісових пожеж минулих років, зокрема у 2019 та 2023. На противагу цій земній кризі, біосупутник «Біон-М № 2» успішно завершив свою 30-денну місію 19 вересня 2025 року, повернувши на Землю 75 мишей та понад 1500 мух для збору даних про адаптацію біологічних організмів до умов космічного польоту. Рік завершився повним місячним затемненням, яке було видно над Азією та Європою в ніч із 7 на 8 вересня, і його 82-хвилинна фаза тотальності стала останнім різким візуальним контрастом до складних орбітальних та політичних подій року.