Зонд IMAP завершив активацію інструментів на шляху до гало-орбіти L1

Місія «Інтерстеллар Маппінг енд Акселейшн Проуб» (IMAP) досягла важливого операційного рубежу: до середини грудня 2025 року було успішно зафіксовано перші світлові спостереження з усіх десяти наукових приладів. Ця критична віха була відзначена, коли космічний апарат перебував у транзитному польоті після свого запуску у вересні 2025 року.

Наразі зонд прокладає свій курс до визначеної операційної точки — точки Лагранжа 1 (L1) між Сонцем та Землею. Це гравітаційно вигідне місце розташоване приблизно за мільйон миль від Землі у напрямку до Сонця. Після завершення цієї успішної фази комісіонування та демонстрації наукових можливостей, IMAP планує розпочати регулярні наукові операції 1 лютого 2026 року, коли апарат стабілізується на своїй гало-орбіті L1.

Вже надійшли перші попередні дані, зокрема від Компактного подвійного іонного композиційного експерименту (CoDICE). Цей прилад успішно ідентифікував різноманітні популяції частинок у космічному середовищі. Серед цих початкових виявлень — протони, іони, що походять із міжзоряного середовища, а також специфічні компоненти сонячного вітру, такі як іони кисню та заліза.

Доктор Міхір Десаї, один із співдослідників IMAP та керівник команди CoDICE, підтвердив, що, судячи з цих ранніх результатів, прилад функціонує точно відповідно до розрахунків. Інститут південно-західних досліджень (SwRI) розробив CoDICE, а Сьюзен Поуп із цього інституту обіймає посаду менеджера корисного навантаження місії. Така рання валідація функціональності інструментів є надзвичайно важливою для місії, яка має на меті дослідити граничні умови нашої Сонячної системи.

Основне завдання місії IMAP полягає у картографуванні геліосфери — величезної захисної бульбашки, яку підтримує постійний потік сонячного вітру від Сонця. Подальший аналіз, який проводитиме зонд, буде зосереджений на складній зоні взаємодії, де сонячний вітер стикається з навколишнім міжзоряним середовищем. Це дослідження має пряме відношення до розуміння фізичних механізмів, відповідальних за прискорення енергетичних частинок та космічних променів, які перетинають межу геліосфери.

У цьому починанні бере участь низка ключових установ, що входять до програми NASA «Сонячно-земні зонди», якою керує Центр космічних польотів імені Годдарда NASA. Сам космічний апарат був побудований та експлуатується Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса. Наукове керівництво місією IMAP здійснює доктор Девід МакКомас із Принстонського університету, який обіймає посаду головного дослідника.

Окрім фундаментальної фізики, місія має й практичне значення: IMAP має забезпечити спостереження за сонячним вітром у режимі реального часу, потенційно надаючи попередження за півгодини про небезпечні радіаційні події, що можуть зачепити апарати поблизу Землі. Запуск, який відбувся 24 вересня 2025 року, був багатоцільовим: IMAP ніс два попутні вантажі — супутник NOAA SWFO-L1 (Space Weather Follow-On) та Геліокорональний обсерваторій NASA імені Каррутерса. Успішна перевірка всіх десяти приладів підтверджує добрий стан апарата під час транзитного етапу, тоді як наукова спільнота з нетерпінням очікує початку регулярних наукових досліджень у лютому 2026 року.