Ця ілюстрація зображує вибух супернової GRB 250314A, а через три місяці Webb спостерігав за ним.
Інфрачервона камера космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) здійснила історичне відкриття, зафіксувавши найвіддаленіший зоряний вибух, який коли-небудь реєстрували. Ця наднова, асоційована з потужним гамма-сплеском (ГС), отримала позначення GRB 250314A. Подія відбулася, коли Всесвіту було лише близько 730 мільйонів років, що становить трохи більше 5% від його нинішнього віку. Світло від цього джерела подолало понад 13 мільярдів років, щоб досягти нас.
Астрономы, использующие космический телескоп Уэбба, обнаружили взрыв сверхновой, связанный с гамма-всплеском GRB 250314A, когда Вселенной было всего 730 миллионов лет.
Початкове виявлення інтенсивного викиду гамма-променів було здійснено 14 березня 2025 року завдяки франко-китайському супутнику SVOM. Цей апарат, запущений у 2024 році, спеціально призначений для моніторингу змінних об'єктів та дослідження найпотужніших вибухів у космосі. Подальші спостереження, проведені орбітальним телескопом Swift від NASA, а також наземними обсерваторіями, включаючи Nordic Optical Telescope та Надвеликий Телескоп (VLT) Європейської Південної Обсерваторії, підтвердили високе червоне зміщення, яке оцінюється приблизно у z = 7.3.
Це значення червоного зміщення вказує на те, що подія сталася приблизно через 730 мільйонів років після Великого вибуху. Таким чином, GRB 250314A побив попередній рекорд JWST щодо найвіддаленішої наднової, яка спостерігалася, коли вік Всесвіту становив 1.8 мільярда років. Це значне досягнення відкриває нові горизонти у вивченні ранньої космології.
Через приблизно три з половиною місяці після фіксації гамма-сплеску, камера NIRCam телескопа JWST змогла підтвердити наявність самої наднової та навіть розділити її галактику-господаря. Цей часовий проміжок відповідав піку світності зоряного вибуху. Аналіз самої наднової показав характеристики, подібні до тих, що спостерігаються у сучасних наднових. Це свідчить про те, що фундаментальна зоряна фізика, яка керує колапсом масивних зірок, вже була повністю сформована в умовах раннього Всесвіту.
Тривалість зафіксованого гамма-сплеску становила близько 10 секунд, що є типовою ознакою колапсу надмасивної зірки. Це відкриття було здійснено в рамках програми швидкого реагування Director's Discretionary Time, що дозволило вперше отримати зображення галактики-господаря для такої екстремально віддаленої події. Це справді прорив у спостережній астрономії.
Результати цього новаторського дослідження були представлені у грудні 2025 року. Публікація відбулася у престижному журналі «Astronomy & Astrophysics Letters». Керівництво роботою здійснювали Ендрю Леван з Радбоудського університету та Бертран Кордьє з CEA Paris-Saclay. Це відкриття підтверджує виняткову здатність JWST фіксувати швидкоплинні, транзієнтні явища у примітивній частині нашого Всесвіту. Команда вже планує використовувати післясвітіння гамма-сплесків як потужний інструмент для детальної характеристики цих стародавніх галактик у майбутніх місіях.
