Яскравий болід над Середнім Заходом США: нічне небо освітив уламок астероїда

У вівторок увечері, 10 лютого 2026 року, мешканці щонайменше п'яти штатів США стали свідками надзвичайного астрономічного явища — прольоту сліпучого біло-зеленого боліда. Ця подія не залишилася непоміченою завдяки численним камерам відеоспостереження, автомобільним реєстраторам та сучасним дверним відеодзвінкам, які зафіксували момент падіння небесного тіла. Американське метеорне товариство (AMS) отримало понад 120 офіційних повідомлень від очевидців, що підкреслює масштабність та яскравість цього явища, яке привернуло увагу як пересічних громадян, так і провідних наукових організацій.

Небесне видовище розпочалося приблизно о 23:32 за східним стандартним часом, що відповідає 04:32 за Гринвічем (UTC) 11 лютого. Яскравий спалах спостерігали на величезній території, що охоплює штати Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Огайо та Вісконсин. Тривалість польоту об’єкта становила близько п’яти секунд — такий короткий проміжок часу є характерним для космічних тіл, що надзвичайно швидко згорають у щільних шарах атмосфери. Фахівці NASA провели детальну реконструкцію траєкторії польоту та дійшли висновку, що об’єктом був невеликий фрагмент астероїда, який повністю випарувався на значній висоті.

Згідно з даними моніторингу, початок видимості об’єкта було зафіксовано на висоті приблизно 47–48 миль (близько 76 км) над районом Трініті, штат Індіана. Космічний гість рухався у південно-східному напрямку зі швидкістю близько 29 000 миль на годину (що дорівнює приблизно 13 км/с або 47 000 км/год). Подолавши дистанцію у 48 миль (77 км) крізь земну атмосферу, болід почав розпадатися на висоті близько 27 миль (43 км) над населеним пунктом Лаура, штат Огайо, що розташований на північний захід від Дейтона. Яскравість об’єкта оцінили у зоряну величину -3 або вище, що офіційно дозволяє класифікувати його як болід — надзвичайно яскравий метеор.

Аналіз швидкості руху тіла, яка виявилася відносно невисокою порівняно з типовими фрагментами комет, дозволив експертам NASA остаточно підтвердити астероїдне походження об’єкта. Важливо зазначити, що це явище не було частиною жодного з запланованих метеорних потоків, зафіксованих у 2026 році. Натомість інцидент ідеально вписується в контекст так званого «сезону болідів» Північної півкулі. За спостереженнями астрономів, цей період триває з лютого по квітень і характеризується підвищеною частотою появи яскравих спорадичних метеорів, які не належать до конкретних метеорних дощів.

З наукової точки зору, характерне яскраво-зелене світіння метеора може бути пов’язане зі специфічним хімічним складом космічного тіла; у подібних випадках зелений відтінок часто пояснюють присутністю нікелю в структурі об’єкта. Оскільки розпад боліда відбувся на висоті понад 27 миль, вчені не очікують, що будь-які фрагменти могли досягти поверхні Землі, що фактично виключає потребу у проведенні пошукових операцій. Дані, зібрані спільними зусиллями AMS та NASA, забезпечили високу точність аналізу траєкторії та підтвердили, що шлях астероїдного уламка завершився безпечно для планети у верхніх шарах атмосфери.