Новий вид Dicliptera pakhalica виявлено в індійському заповіднику Пакхал

Науковці з Ботанічного товариства Індії (BSI) офіційно підтвердили ідентифікацію раніше невідомого виду квіткової рослини, яка отримала наукову назву Dicliptera pakhalica. Це значне ботанічне відкриття було зроблене в межах Заповідника дикої природи Пакхал, розташованого в окрузі Махбубабад штату Телангана, Індія. Формальний науковий опис нового таксону був опублікований у престижному міжнародному журналі Brittonia 29 січня, що стало важливою подією для світової ботанічної спільноти.

Відкриття стало результатом роботи групи дослідників, до складу якої увійшли вчений BSI Л. Расінгам, ботанік П. Харікрішна, науковий співробітник А. Партібан та лісовий офіцер В. Чандра Секхара Рао. Рослину було виявлено у специфічних природних умовах — вона виростає вздовж берегів струмків та на кам'янистих ділянках поблизу водоспадів на території заповідника. Рід Dicliptera, до якого належить нововідкритий вид, є досить великим і налічує понад 220 видів у родині Acanthaceae, поширених переважно в тропічних та субтропічних зонах планети.

В Індії на сьогодні зафіксовано 29 таксонів цього роду, і з відкриттям Dicliptera pakhalica штат Телангана суттєво зміцнює свій внесок у вивчення та каталогізацію місцевої флори. З точки зору морфології Dicliptera pakhalica має певну схожість із Dicliptera parvibracteata — видом, який є ендеміком окремих частин Східних Гат у штатах Андхра-Прадеш та Одіша. Проте детальне вивчення зразків дозволило виявити ключові відмінності, які стали вагомою підставою для визнання знахідки окремим біологічним видом.

Серед унікальних характеристик Dicliptera pakhalica дослідники виділяють притиснуте відігнуте опушення стебла та чітко виражені некілеподібні приквітки. Важливою ознакою є також повна відсутність залозистих волосків на квіткових частинах та плодах, наявність оберненояйцеподібної коробочки та насіння з колючою поверхнею. На противагу цьому, у виду Dicliptera parvibracteata приквітки мають кілеподібну форму та вкриті залозистими волосками, а насіння характеризується горбкуватою структурою, що дозволяє легко розрізнити ці рослини.

Заповідник Пакхал, де було зроблено це відкриття, розташований у Деканській полуострівній біогеографічній зоні та відомий своїм мальовничим водосховищем. Цей регіон, разом із озерами Киннерасані та Рамаппа, раніше розглядався як потенційний кандидат на отримання статусу Рамсарського угіддя в штаті Телангана. Така увага до регіону підкреслює його високу екологічну цінність та роль у збереженні природної спадщини Індії.

Дане відкриття вкотре наголошує на необхідності продовження систематичних флористичних досліджень у цьому регіоні. Телангана демонструє високий ступінь ендемізму та видового багатства, що має критичне значення для загальної стратегії збереження біорізноманіття країни. Кожна нова ідентифікована рослина допомагає вченим краще зрозуміти складні екосистеми Індії та розробити ефективні заходи для їхнього захисту.