Uma expedição científica da Unicamp e do Jardim Botânico do Rio de Janeiro realizou um feito histórico para a botânica nacional. A Begonia larorum, uma planta endêmica do Arquipélago de Alcatrazes (litoral norte de SP), foi reencontrada após mais de um século sem registros
Перевідкриття Begonia larorum на островах Алкатразес: повернення після століття забуття
Відредаговано: An goldy
На узбережжі бразильського штату Сан-Паулу офіційно підтвердили сенсаційну знахідку: науковці знову виявили Begonia larorum, унікальний вид, що є ендеміком архіпелагу Алкатразес. Ця рослина вважалася зниклою протягом понад ста років, адже останні документальні свідчення про неї датуються 1920-ми роками, коли її зразки зібрав німецький зоолог Герман Людервальдт. Повернення виду до наукового обігу стало можливим завдяки масштабному проекту з оновлення флористичного реєстру острова, який стартував у 2022 році за фінансової підтримки Фонду сприяння розвитку досліджень штату Сан-Паулу (Fapesp).
Справжній науковий прорив відбувся у лютому 2024 року під час однієї з чотирнадцяти запланованих експедицій, проведених до вересня того ж року. Дослідники помітили в підліску острова єдиний екземпляр рослини, який на той момент був стерильним. Для точної ідентифікації знахідки знадобилося детальне порівняння з історичними описами минулого століття. Вже у вересні 2024 року повторні візити дозволили виявити невелику, проте життєздатну популяцію з 19 особин, 17 з яких перебували у репродуктивній фазі. Команда вчених, до якої увійшли докторант Габріель Сабіно та професор Фабіо Піньейру з Університету Кампінаса (Unicamp), оперативно розпочала роботу з лабораторного клонування виду для забезпечення його збереження в умовах ex situ.
Фахівці припускають, що Begonia larorum змогла вижити лише завдяки екстремальній ізоляції та важкодоступності місць її зростання. Острів Алкатразес тривалий час мав непросту історію: до 2016 року Військово-морські сили Бразилії використовували його як полігон для артилерійських навчань. Численні пожежі, спричинені обстрілами, ймовірно, змусили бегонію відступити у найбільш захищені та неприступні куточки острова. Дослідження продемонструвало, що цей вид значно краще пристосований до дефіциту вологи, ніж його континентальні родичі. Рослина має міцну кореневу систему, гладеньке листя та рупікольний спосіб життя, тобто здатність рости безпосередньо на скелях.
Результати цієї багаторічної праці були оприлюднені в авторитетному науковому виданні Oryx The International Journal of Conservation у жовтні 2025 року. Враховуючи критично малу площу ареалу та низьку чисельність виявленої популяції, автори дослідження рекомендують надати виду статус «На межі зникнення» (Critically Endangered) згідно з критеріями Червоного списку МСОП (IUCN). Варто зазначити, що архіпелаг Алкатразес розташований приблизно за 35 кілометрів від материкової частини Бразилії та є важливою складовою природоохоронної системи ICMBio, входячи до складу Рефугіуму дикої природи архіпелагу Алкатразес та Екологічної станції Тупінамбас.
Повторне відкриття Begonia larorum після столітньої відсутності в наукових звітах підкреслює критичну важливість збереження цілісних екосистем, які стали останнім прихистком для рідкісних видів. Науковці не збираються зупинятися на досягнутому: майбутні етапи досліджень будуть зосереджені на вивченні генетичного різноманіття, механізмів запилення та специфічних адаптаційних стратегій рослини. Це дозволить глибше зрозуміти еволюційні процеси та екологічну роль цього унікального представника флори в ізольованому середовищі архіпелагу, забезпечуючи надійний фундамент для його подальшого виживання.
Джерела
nsctotal.com.br
Xataka Brasil
Xataka Brasil
NSC Total
NSC Total
Gazeta de São Paulo
Читайте більше новин на цю тему:
This is nearly 2 km long biodhield in Cuddalore District in TN. Spread in about 45 Hectares, this 300 metres wide living Coastal shelterbelt is one of the longest & will safeguard Akkaraikori, Singarathope and Sonankuppam villages from sea-level rise and erosion. Scientifically


