Стрибок горбатого кита біля мосту Золоті Ворота: Екологічна динаміка та міграційні виклики

Спостерігачі за морською фауною у водах затоки Сан-Франциско нещодавно зафіксували потужний стрибок горбатого кита (Megaptera novaeangliae) поблизу знакового мосту Золоті Ворота. Ця подія підкреслює біорізноманіття, яке процвітає у регіоні, особливо під час сезонних міграцій. Горбаті кити, відомі своїми довгими грудними плавцями, що можуть сягати 4,6 метра, та характерними шкірними горбками на щелепі та голові, є важливими індикаторами стану океанічних екосистем. Дорослі особини зазвичай сягають довжини від 14 до 16 метрів, а вага може становити від 25 до 30 тонн.

Присутність цих китів у районі затоки Сан-Франциско безпосередньо пов'язана з явищем апвелінгу — підйомом глибинних, насичених поживними речовинами вод, що забезпечує рясне харчування. Спостереження за горбатими китами зазвичай досягають піку з травня до листопада, хоча їхня поява можлива вже з березня. Ці морські гіганти здійснюють одні з найдовших міграцій у світі тварин, долаючи до 5000 миль у обидва боки між місцями годування та розмноження. Коридор через затоку Сан-Франциско є критично важливим для морських ссавців, що акцентує екологічну значущість цієї географічної зони.

Водночас, діяльність людини створює значні загрози для цих видів. Дослідження показали, що тривалість життя китів у північній Атлантиці скоротилася порівняно з їхніми південними родичами через зіткнення з суднами та потрапляння у рибальські сітки. Потепління океану також чинить прямий вплив: інтенсивна морська спека в північній частині Тихого океану протягом останнього десятиліття, спричинена викидами парникових газів, могла призвести до загибелі близько семи тисяч горбатих китів від голоду. Аналіз даних проєкту Happywhale зафіксував скорочення чисельності популяції північно-тихоокеанських горбатих китів з 33 500 особин у 2012 році до 26 500 у 2021 році.

Регіон Каліфорнії, включаючи води біля Сан-Франциско, є частиною ширшої екосистеми, де спостерігають різноманітних китоподібних. Наприклад, у період з грудня по травень тут мігрують сірі кити, тоді як з червня по листопад — синій кит. Протягом року також фіксують фінвалів, малих смугастиків та іноді косаток. Присутність горбатих китів у цих водах, ідентифікованих за унікальними візерунками хвоста, є частиною їхнього річного циклу, що включає пошук багатих кормових баз. Таким чином, поява горбатого кита біля Золотих Воріт є елементом складної, але вразливої міграційної та харчової динаміки, що вимагає уваги до збереження морського середовища.