Сім зерен місячного пилу з «Чанъе-6» вказують на доставку води в ранню Сонячну систему

Автоматична міжпланетна станція «Чанъе-6», успішно завершивши свою місію та повернувшись на Землю у червні 2024 року, надала науковій спільноті матеріал, здатний кардинально змінити наше уявлення про ранню історію Сонячної системи. Під час ретельного дослідження понад 5000 фрагментів місячного реголіту, зібраних у басейні Південний полюс — Ейткен (SPA) на зворотному боці Місяця, фахівці Китайської академії наук (CAS) ідентифікували сім мікроскопічних зерен, які не мали місцевого походження. Ці частинки були класифіковані як такі, що належать до класу вуглецевих хондритів типу CI, про що було офіційно оголошено у публікаціях, датованих жовтнем 2025 року.

Дослідницька група, яку очолювали геохіміки Цзинтуань Ван та Чжимін Чень, застосувала найсучасніші методи аналізу. Зокрема, електронна мікроскопія та мас-спектрометрія були використані для беззаперечного підтвердження позаземної природи цих крихітних уламків. Хімічний та ізотопний аналіз, особливо аналіз киснево-кремнієвих сигнатур та співвідношення ізотопів заліза, чітко вказав на повну відповідність зразків CI-хондритам. Ці метеорити відомі своїм високим вмістом летких речовин, включаючи воду, яка може становити до 20% їхньої загальної маси у формі гідратованих мінералів.

CI-хондрити є надзвичайно рідкісною підгрупою метеоритів, складаючи менше одного відсотка від усіх кам'яних метеоритів, знайдених на Землі. Їхня рідкість пояснюється високою крихкістю та значним вмістом води, що призводить до їхнього руйнування під час проходження крізь земну атмосферу. Знаходження цих частинок у реголіті, зібраному саме у басейні SPA — одній із найдавніших ударних структур Місяця, вік якої оцінюється приблизно у 4,25 мільярда років, — має фундаментальне значення. Вчені CAS дійшли висновку, що Місяць виявився ефективнішим сховищем для цих летких матеріалів, ніж наша планета, оскільки мікроскопічні залишки CI-хондритів змогли пережити навіть високошвидкісні ударні події.

Це відкриття має глибокі наслідки для планетарної науки. CI-хондрити традиційно вважаються одними з головних претендентів на роль постачальників води та органічних сполук на ранню Землю та Місяць. Отримання фізичних доказів такого бомбардування безпосередньо на Місяці слугує прямим підтвердженням теорії про те, що ці насичені водою астероїди відіграли вирішальну роль у процесах акреції та зволоження внутрішньої частини нашої Сонячної системи. Крім того, склад місячних фрагментів демонструє помітну схожість із матеріалом, дослідженим у рамках місій «Хаябуса-2» та OSIRIS-REx, що підкреслює єдину картину ранньої доставки летких компонентів.

Вибір басейну Південний полюс — Ейткен для збору зразків був стратегічно виваженим рішенням. Ця область, будучи найглибшою та найстарішою структурою Місяця, могла функціонувати як природний пастка для стародавніх позаземних матеріалів. Аналіз, проведений CAS, також корелює з іншими нещодавніми відкриттями, наприклад, з ідентифікацією мікрокристалів гематиту та маггеміту у зразках «Чанъе-6». Це виявило раніше невідомий механізм окислення на Місяці, пов'язаний із масштабними ударними подіями. Таким чином, місія не лише підтвердила гіпотези про існування місячного магматичного океану, але й відкрила нові горизонти у вивченні доставки первинних компонентів, зокрема води, на планети земної групи.