Молдова ініціювала повний вихід із СНД у межах стратегічного курсу на євроінтеграцію

Уряд Республіки Молдова офіційно розпочав необхідні юридичні процедури для остаточного припинення свого членства в Співдружності Незалежних Держав (СНД). Цей крок є прямим результатом послідовної політики країни, спрямованої на прискорену інтеграцію до європейських структур. 19 січня 2026 року віцепрем’єр-міністр та міністр закордонних справ Міхай Попшой офіційно оголосив про запуск процесу денонсації трьох засадничих документів організації: Статуту СНД від 22 січня 1993 року, Угоди про створення СНД від 8 грудня 1991 року та відповідного Додатка від 22 грудня 1991 року.

За словами очільника МЗС Міхая Попшоя, цей захід має на меті юридично закріпити фактичне припинення участі Молдови в діяльності Співдружності, яка перебувала у так званому «замороженому стані» ще з 2023 року. Процедура формального виходу передбачає обов'язкове схвалення парламентом документів про денонсацію. Згідно з прогнозами Міністерства закордонних справ, цей законодавчий етап має бути завершений до середини лютого 2026 року. Проте, відповідно до статті 9 Статуту СНД, повне припинення взаємодії набуде чинності лише через 12 місяців після направлення офіційного письмового повідомлення до Виконавчого комітету СНД.

За час свого членства в організації Республіка Молдова підписала загалом 283 угоди. На поточний момент уже денонсовано близько 71 документа, а ще приблизно 60 наразі перебувають на стадії активного перегляду. Офіційний Кишинів заявляє про намір зберегти лише ті економічні та інші домовленості, які приносять реальну користь громадянам і не суперечать стратегічному європейському вектору розвитку. Геополітичний контекст цього рішення безпосередньо пов’язаний з амбітними цілями Молдови щодо вступу до Європейського Союзу, причому орієнтиром для завершення переговорного процесу визначено початок 2028 року.

Рішення про вихід із СНД викликало різку критику з боку офіційних осіб Російської Федерації. Зокрема, офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова назвала соціально-економічне становище Молдови «катастрофічним», вказуючи на значну залежність країни від фінансової допомоги з боку Євросоюзу. Захарова також висловила занепокоєння поглибленням військово-політичного співробітництва Кишинева з Румунією, яка є членом НАТО. На її думку, такі дії розмивають конституційний нейтралітет Молдови та створюють нові виклики для регіональної безпеки.

Внутрішня опозиція, яку представляє лідер Партії соціалістів Ігор Додон, вважає цей курс продиктованим «західними кураторами» та порівнює поточну ситуацію з потенційною «трагедією України». Зі свого боку, незалежні політологи відзначають поступову трансформацію СНД з інструменту багатосторонньої співпраці в інструмент політичного та економічного тиску з боку Росії. Експерти наголошують, що двосторонні угоди здатні забезпечити належний соціальний захист громадян, проте попереджають про ризик того, що відмова від СНД може позбавити Молдову важливого логістичного коридору на східному напрямку.

Попри існуючі ризики, молдовська влада розглядає вихід із пострадянських структур як невід'ємну частину процесу зміцнення державного суверенітету. Уряд продовжує роботу над адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС, намагаючись збалансувати зовнішньополітичні амбіції з потребами національної економіки. Очікується, що протягом наступного року Кишинів зосередиться на розбудові нових партнерств, які замінять застарілі механізми взаємодії в межах СНД.