Протести в Ірані загострюються: кількість загиблих перевищила 2500 на тлі жорстких репресій та міжнародного осуду
Відредаговано: Tatyana Hurynovich
Хвиля масових заворушень, що охопила Ісламську Республіку Іран з 28 грудня 2025 року, перетворилася на масштабне та безкомпромісне протистояння чинному режиму. Силові структури країни вдаються до активного застосування зброї та спецзасобів для придушення виступів, які спочатку були спровоковані глибокою економічною кризою та катастрофічним падінням курсу національної валюти. Соціальна напруга, що накопичувалася роками, вилилася у відкриту конфронтацію на вулицях іранських міст.
Географія протестного руху, за попередніми оцінками, розширилася вже на 180 населених пунктів, при цьому фокус вимог швидко змістився з економічних негараздів на заклики до повної зміни політичного устрою. У спробі приборкати ескалацію офіційний Тегеран запровадив тотальну інтернет-блокаду, яка розпочалася 8 січня і досі триває в багатьох регіонах, що значно ускладнює незалежну верифікацію даних про людські втрати. Згідно зі звітами Агентства правозахисних новин HRANA станом на 14 січня 2026 року, підтверджено загибель щонайменше 2 571 особи, серед яких 2 403 протестувальники та 147 представників державних структур. Водночас активістські спільноти, на чиї дані посилається CBS News, оперують значно більшими цифрами — від 12 000 до 20 000 загиблих.
Президент Ірану Масуд Пезешкян, намагаючись стабілізувати ситуацію та заспокоїти населення, визнав наявність серйозних економічних труднощів і анонсував запровадження щомісячних виплат, еквівалентних приблизно 7 доларам США. Проте одночасно з цим він поклав усю відповідальність за заворушення на зовнішніх противників, зокрема на Сполучені Штати та Ізраїль. Внутрішньополітична еліта демонструє відсутність намірів іти на компроміс: 86-річний Верховний лідер Аятолла Алі Хаменеї назвав демонстрантів вандалами та відкинув будь-які поступки. На цьому фоні опозиційний лідер Реза Пахлаві звернувся до армії із закликом до дезертирства, а робітників закликав до проведення масштабних забастовок.
Міжнародна реакція на ескалацію насильства виявилася надзвичайно гострою та виразилася у посиленні дипломатичного тиску. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив із закликом до максимальної стриманості та негайного відновлення засобів зв'язку в країні. Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк рішуче засудив спроби іранської влади таврувати мирних демонстрантів як «терористів». Європейський Союз в особі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн оголосив про підготовку нових санкційних пакетів проти осіб, відповідальних за жорстокі репресії. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив переконання, що режим, який тримається виключно на насильстві, може незабаром припинити своє існування.
Геополітична ситуація навколо іранської кризи продовжує загострюватися: Президент США Дональд Трамп пригрозив Тегерану «дуже жорсткими діями» у разі продовження страт і закликав іранців до захоплення державних установ, заявивши, що «допомога вже в дорозі». Іранська місія при ООН розцінила ці заяви як спробу Вашингтона створити формальний привід для прямого військового втручання. На додачу до політичного тиску, 12 січня США запровадили 25-відсоткові тарифи на товари з країн, які продовжують підтримувати торговельні відносини з Іраном. Аналітик Фатіме Аман з Інституту Близького Сходу попередила, що зовнішній тиск, який не призводить до миттєвого повалення влади, може парадоксальним чином зміцнити позиції чинного істеблішменту, в лавах якого поки не зафіксовано ознак розколу.
Наразі ситуація в Ісламській Республіці залишається вкрай напруженою та непередбачуваною. Протести, спровоковані обвалом національної валюти (курс ріала до 12 січня сягнув позначки 994 055 за долар на ринку Forex), стали найсерйознішим викликом теократичному режиму з часів Ісламської революції 1979 року. Потенційні економічні наслідки кризи, включаючи ризики блокування стратегічно важливої Ормузької протоки, несуть пряму загрозу для всієї світової економіки та стабільності цін на енергоносії, що змушує світових лідерів уважно стежити за розвитком подій.
6 Перегляди
Джерела
Deutsche Welle
Al Jazeera Online
Clarin
Merz s'attend à une fin prochaine du régime iranien
Le Figaro
OPB
JNS.org
The Times of Israel
Wikipedia
Wikipedia
WAFA
CBS News
Modern Diplomacy
JNS.ORG
Wikipedia, la enciclopedia libre
RTVE.es
The Guardian
The Jerusalem Post
Читайте більше новин на цю тему:
Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.
