Третій раунд мирних переговорів у Женеві: територіальні суперечки та роль посередників США

У середу, 18 лютого 2026 року, у швейцарському місті Женева офіційно відновився третій етап тристоронніх мирних консультацій за активного посередництва Сполучених Штатів Америки. Ця зустріч стала продовженням складного дипломатичного процесу, який розпочався напередодні, 17 лютого, після серії напружених попередніх обговорень.

Прямий діалог між представниками Києва та Москви був зосереджений на опрацюванні конкретних механізмів та практичних аспектів потенційного врегулювання. Секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Рустем Умєров, який очолює українську делегацію, зазначив, що сторони фокусуються на технічних деталях рішень. Водночас оцінки результативності першого дня суттєво різняться: якщо спеціальний посланець США Стів Віткофф заявив про «значний прогрес», то джерела, близькі до російської сторони, охарактеризували шестигодинну сесію 17 лютого як «надзвичайно напружену». За підсумками зустрічі учасники домовилися провести додаткові консультації зі своїм керівництвом для визначення подальших кроків.

Ключовим каменем спотикання залишається територіальне питання, яке не вдалося розв'язати під час двох попередніх раундів, що відбулися в Абу-Дабі у січні та на початку лютого 2026 року. Російська делегація під керівництвом помічника президента РФ Володимира Мединського висуває ультимативну вимогу щодо повного виведення українських сил з усієї території Донбасу. Зі свого боку, Президент України Володимир Зеленський висловив категоричну позицію: будь-яка пропозиція, що передбачає територіальні поступки щодо земель, які наразі не перебувають під контролем Росії, буде відхилена на загальнонаціональному референдумі.

Дипломатичний процес супроводжується значним публічним тиском з боку Вашингтона. Володимир Зеленський назвав «несправедливими» публічні заклики президента США Дональда Трампа до України щодо необхідності поступок, оскільки аналогічні вимоги не висуваються на адресу Москви. Попри це, український лідер відзначив, що особиста комунікація зі спецпосланцями Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером — проходить у дусі взаємної поваги. Також Зеленський акцентував увагу на тому, що продовження масованих повітряних ударів Росії по українських містах є прямим свідченням відсутності реального бажання Кремля до мирного завершення війни.

Окрім безпосередніх учасників переговорів, у Женеві присутні радники з питань європейської безпеки з Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії. Вони проводять окремі двосторонні зустрічі з українською та американською делегаціями для координації спільних зусиль. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков окреслив мету Москви як досягнення «довгострокової» угоди, відкидаючи варіант простого припинення вогню. Паралельно з цим американські дипломати задіяні в непрямих переговорах з офіційними представниками Ірану, які також проходять у швейцарському дипломатичному хабі.

Подальший розвиток подій у Женеві залежатиме від готовності сторін до реальних компромісів, проте наразі позиції щодо ключових питань залишаються діаметрально протилежними. Міжнародна спільнота уважно стежить за перебігом консультацій, оскільки вони можуть стати вирішальними для майбутньої архітектури безпеки в регіоні.