НАТО розгортає місію «Арктичний дозор» на тлі переговорів щодо Гренландії та нових викликів безпеці

Північноатлантичний альянс завершує підготовку до впровадження нової масштабної оборонної ініціативи під кодовою назвою «Арктичний дозор» (Arctic Sentry). Цей крок покликаний суттєво посилити позиції блоку в стратегічно важливому регіоні Крайньої Півночі. Розробка місії відбувається в період інтенсивних дипломатичних консультацій, що були спровоковані резонансними заявами президента США Дональда Трампа щодо потенційного придбання Гренландії. Основна увага «Арктичного дозору» буде зосереджена на моніторингу, стримуванні та забезпеченні можливості швидкого реагування в повітряному та морському просторах Арктики. Очікується, що деталі плану обговорять під час зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 12 лютого, а офіційне рішення про запуск може бути прийняте вже цього тижня.

Нова операція створюється за аналогією з уже діючими місіями «Балтійський дозор» та «Східний дозор», які були розгорнуті у відповідь на інциденти з підводними кабелями та ворожу активність безпілотних літальних апаратів. Геополітична ситуація в регіоні зазнала докорінних змін: наразі сім із восьми арктичних держав є членами Альянсу, що фактично ізолює Росію як єдиного великого гравця поза межами блоку. На цьому тлі Данія та Гренландія ініціювали офіційні переговори з Вашингтоном щодо перегляду засадничого Договору 1951 року, який регулює умови розміщення американських військових контингентів на території острова.

Важливою особливістю нової ініціативи є те, що Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), американський генерал Алексус Гринкевич, має повноваження впроваджувати заходи з посиленого спостереження без обов’язкового одностайного схвалення всіма союзниками. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен позитивно оцінив початок планування, наголосивши, що тісна координація з партнерами по НАТО є критично важливою для зміцнення безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці.

Паралельно з арктичним порядком денним, Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) 2026 року, запланована на 13–15 лютого, представила аналітичну доповідь під назвою «Під руйнуванням». Автори документа констатують настання епохи «політики руйнівного молота» (wrecking ball politics), де замість поступових реформ домінує прагнення до радикального демонтажу існуючих структур. У центрі цього процесу аналітики ставлять нинішню адміністрацію Сполучених Штатів. Вольфганг Ішингер, президент Фонда MSC, зауважив, що США, які були архітекторами світового порядку після 1945 року, тепер розглядають цю систему як таку, що більше не відповідає їхнім національним інтересам. Це, у свою чергу, підштовхує Європу до прискореного розвитку власного оборонного потенціалу.

Цей геополітичний зсув супроводжується конкретними кроками європейських країн щодо зміцнення своєї мілітарної потужності. Зокрема, Норвегія офіційно оголосила про інвестування 19 мільярдів норвезьких крон (приблизно 1,65 мільярда євро) у закупівлю південнокорейських ракетних систем Chunmoo. Ці системи стануть основою нового ракетного батальйону, який дислокуватиметься в Бардуфоссі. Підрозділ, чисельність якого складе близько 750 військовослужбовців, матиме технічну можливість уражати стратегічні цілі на Кольському півострові в Росії, що значно підвищує рівень стримування в арктичному регіоні.

Очікується, що на полях Мюнхенської конференції зберуться провідні світові лідери. Серед ключових учасників — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, для якого це буде перший виступ у новому статусі, та державний секретар США Марко Рубіо, який очолить американську делегацію. Примітно, що віце-президент США Джей Ді Венс, який під час конференції 2025 року гостро критикував європейських союзників за «відступ від фундаментальних цінностей», цього разу не заявлений у складі офіційної делегації.