Міністри фінансів G7 підтвердили готовність задіяти стратегічні резерви на тлі ескалації на Близькому Сході

9 березня 2026 року міністри фінансів країн «Великої сімки» (G7) провели термінову відеоконференцію під головуванням Франції, яка наразі очолює групу. Головною темою обговорення став вплив загострення збройного протистояння між США, Ізраїлем та Іраном на стабільність світових енергетичних ринків. Ключовим підсумком зустрічі стало офіційне підтвердження готовності вжити скоординованих кроків для стабілізації постачання палива, що може включати розконсервацію стратегічних нафтових резервів, хоча остаточне рішення про початок цього процесу поки що не ухвалено.

Необхідність екстреного засідання виникла через стрімке здорожчання енергоносіїв, спровоковане геополітичною напруженістю та загрозою перебоїв у роботі ключових транспортних артерій Близького Сходу. Ціна на нафту еталонної марки Brent на піку наблизилася до позначки 120 доларів за барель, а ф'ючерси на WTI торгувалися вище 95 доларів. Варто зазначити, що вартість сировини перетнула психологічну межу в 100 доларів за барель вперше з липня 2022 року. Зокрема, за тиждень до саміту G7 котирування WTI продемонстрували аномальне зростання на 35,6%. Лише після оприлюднення заяви «Сімки» про готовність до рішучих дій ринок дещо заспокоївся: Brent стабілізувалася біля 100 доларів, а WTI до середини дня 9 березня закрилася на рівні 98,10 долара.

Початок поточної геополітичної кризи датується 28 лютого 2026 року, коли після ліквідації аятоли Алі Хаменеї та іранських ударів у відповідь виникли серйозні обмеження для судноплавства в Ормузькій протоці. Ця артерія є критично важливим вузлом, через який проходить близько 25% усієї морської торгівлі нафтою. Згідно з аналітичними даними Kpler, у 2025 році щоденний трафік через протоку перевищував 13 мільйонів барелів сирої нафти, що становить приблизно 31% від загального обсягу морських перевезень. Блокування цього маршруту створює ефект «вузького місця» для експорту з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту, безпосередньо впливаючи на глобальні канали транспортування.

Міністр фінансів Франції Ролан Лескюр, який головував на зустрічі, підкреслив, що група наразі «ще не дійшла» до остаточної згоди щодо негайного вивільнення запасів, проте запевнив у готовності до «всіх необхідних заходів». Загальні стратегічні резерви країн-членів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) налічують понад 1,2 мільярда барелів. Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол, який також брав участь у дискусії, раніше закликав до скоординованої інтервенції. США, що володіють найбільшим у світі резервом у Техасі та Луїзіані, на початок 2026 року мали близько 360 мільйонів барелів — це історично низький показник, зумовлений використанням запасів під час інцидентів у Південно-Китайському морі у 2024 році. Хоча фізичне постачання нафти з резервів зазвичай триває від двох до чотирьох тижнів, сама лише заява про потенційну інтервенцію вже чинить стримуючий вплив на ціни ф'ючерсів.

Ситуація ускладнюється внутрішньополітичними змінами в Ірані, де новим верховним лідером було призначено аятолу Моджтабу Хаменеї, що сигналізує про відсутність швидких поступок у затяжному конфлікті. Водночас президент США Дональд Трамп раніше висловив думку, що здорожчання палива є «дуже низькою ціною» за забезпечення глобальної безпеки та миру. Таким чином, країни G7 продемонстрували єдиний, хоча й обережний економічний фронт у відповідь на масштабний геополітичний шок, намагаючись мінімізувати інфляційний тиск, спричинений перебоями в логістичних ланцюжках.