Генпрокурор США Пем Бонді оголосила про повне розкриття архівів Епштейна на тлі гострої критики

Генеральний прокурор Пем Бонді 14 лютого 2026 року офіційно оголосила про оприлюднення «усіх» наявних матеріалів, що стосуються резонансної справи Джеффрі Епштейна. Цей крок став ключовим етапом реалізації Закону про прозорість справ Епштейна (EFTA). Офіційна заява пролунала невдовзі після масштабної публікації документів, яка відбулася 30 січня 2026 року. Попри запевнення влади у повній відкритості, скептики та представники Комітету з питань судочинства Палати представників продовжують стверджувати, що значна частина важливих даних досі залишається під грифом секретності або пройшла через занадто жорстке редагування.

Закон EFTA, підписаний президентом Дональдом Трампом 19 листопада 2025 року, став правовим фундаментом для цього безпрецедентного розкриття. Згідно з положеннями документа, Міністерство юстиції (DOJ) було зобов'язане опублікувати всі несекретні матеріали, пов'язані з судовим переслідуванням Джеффрі Епштейна та Гіслен Максвелл, протягом тридцяти днів після набрання законом чинності. У звіті Пем Бонді до профільного комітету було детально описано передані записи, що стосуються фінансових махінацій та розгалуженої мережі трафіку Епштейна. Серед оприлюднених даних фігурує список із понад 300 відомих осіб, включаючи Дональда Трампа, Барака та Мішель Обаму, принца Гаррі та Білла Гейтса. Присутність цих імен у документах має різний характер — від згадок у пресі до безпосередніх контактів, проте Бонді наголосила, що жодна інформація не була прихована з політичних міркувань, а редагування стосувалося лише таємниць слідства.

Шлях до ухвалення законодавчої ініціативи EFTA розпочався з активних дій конгресмена Томаса Массі у вересні 2025 року. Його петиція зібрала необхідні 218 підписів, що призвело до майже одностайного голосування в Палаті представників (427 проти 1) та подальшої повної підтримки в Сенаті. Хоча Міністерство юстиції відзвітувало про виконання зобов’язань після випуску 3,5 мільйонів сторінок наприкінці січня 2026 року, загальний обсяг архіву, за попередніми оцінками, налічує понад 6 мільйонів сторінок. Над ретельною перевіркою та підготовкою документів до друку працювали понад 500 юристів та експертів відомства, намагаючись збалансувати вимоги суспільної прозорості з необхідністю захисту конфіденційності жертв злочинів.

Попри масштабність публікації, дії Міністерства юстиції викликали хвилю гострої критики. Опоненти назвали процес оприлюднення «повним провалом» через величезну кількість вилучених фрагментів та цензурних правок. Конгресмен Массі зазначив, що відомство часто зловживає поняттями «адвокатської таємниці», «доктрини роботи над справою» та «привілеями дорадчого процесу» для приховування ключових записів від громадськості. Станом на 15 лютого 2026 року офіційні звинувачення на основі цих файлів були висунуті лише Гіслен Максвелл, самому Епштейну та Жан-Люку Брюнелю, який помер у французькій в'язниці в лютому 2022 року. У той час як європейські правоохоронні органи вже розпочали активні розслідування на основі нових масивів документів, реакція офіційного Вашингтона щодо високопосадовців залишається більш стриманою.

Одним із небагатьох гучних наслідків у Європі стала вимушена відставка колишнього міністра Франції Жака Ланга з посади голови Інституту арабського світу після того, як його ім'я знову з’явилося в оприлюднених архівах. Ситуація навколо справи Епштейна продовжує залишатися однією з найбільш резонансних тем, що підкреслює глибоку кризу довіри до державних інституцій. Хоча оприлюднення мільйонів сторінок є важливим кроком, суспільство вимагає повної підзвітності без жодних винятків для впливових фігур. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи наважиться американське правосуддя на нові процесуальні кроки проти осіб, чиї імена фігурують у цих документах, та чи зможуть міжнародні органи правопорядку довести розпочаті розслідування до логічного завершення.