Ніалл Маклахлін став лауреатом Золотої медалі Королівського інституту британських архітекторів 2026 року

Ірландський архітектор Ніалл Маклахлін (Niall McLaughlin) був офіційно оголошений лауреатом престижної Золотої медалі Королівського інституту британських архітекторів (RIBA) на 2026 рік. Ця нагорода, що вважається найвищим визнанням у професійному середовищі, відзначає його винятковий внесок у розвиток сучасної архітектурної практики протягом багатьох десятиліть. Журі підкреслило унікальну здатність майстра поєднувати сувору геометричну точність із виразною тактильністю матеріалів, створюючи простір, що глибоко резонує з людським досвідом та емоційним станом.

Творчий метод Маклахліна базується на використанні фундаментальних геометричних форм та лаконічної, але виразної палітри матеріалів. Архітектор сміливо інтегрує класичні прототипи та історичну спадщину у свої сучасні роботи, приділяючи при цьому прискіпливу увагу кожному конструктивному елементу та найдрібнішій деталі споруди. Попри зовнішню еклектичність його проєктів, їх незмінно об’єднує спільне відчуття витонченості та глибокого інтелектуального сприйняття навколишнього середовища. Сам лауреат у своєму зверненні підкреслив філософський аспект своєї праці: він розглядає споруду як дію, а не просто як статичний об’єкт. На його думку, справжня архітектура живе в самому процесі свого створення та в тому, як вона згодом структурує культуру, пізнання та повсякденне спільне життя людей. Іноді саме ледь помітна, тиха деталь робить будівлю по-справжньому унікальною та значущою для громади.

Визначальною рисою авторського почерку Ніалла Маклахліна є віртуозна робота з природним світлом та різноманітними фактурами. Яскравим прикладом такого підходу є Нова бібліотека Магдален-коледжу в Кембриджі (2021), яка була удостоєна премії Стірлінга у 2022 році. У цьому проєкті архітектор майстерно використав прості цегляні об’єми, створивши всередині складну та натхненну гру природного освітлення, що сприяє зосередженню та роздумам. Не менш вражаючою є каплиця єпископа Едварда Кінга в Оксфорді (2013), яка являє собою витончений решітчастий дерев’яний овал. Ця споруда стала справжнім маніфестом майстерності роботи з деревом та іншими природними ресурсами, створюючи атмосферу спокою та духовності.

Експериментальний дух архітектора та його пошуки нових форм яскраво втілилися у легкому Бендстенді в місті Бексхілл (2001). Ця конструкція своєю повітряністю нагадує невагому хмару, що спустилася на узбережжя, демонструючи сміливість автора у роботі з об’ємом. Проте особливе місце в його творчому доробку посідає Центр тимчасового перебування для людей із хворобою Альцгеймера в Дубліні (2011). Протягом десяти років Маклахлін ретельно вивчав досвід та потреби пацієнтів із деменцією, щоб втілити ці знання у спокійних ортогональних павільйонах. Цей об’єкт став видатним прикладом того, як архітектурна емпатія може трансформуватися у конкретні просторові рішення, що полегшують життя вразливих верств населення.

Експертне журі RIBA характеризує бюро Маклахліна як одну з найбільш самобутніх та особливих архітектурних майстерень сучасної Британії. Фахівці відзначають дивовижну цілісність його підходу, де глибока чутливість до контексту місця гармонійно поєднується з повагою до матеріалу, традиційного ремесла, світла та досконалості форми. Це високе визнання підтверджує статус архітектора як митця, чиї роботи не лише трансформують сучасний ландшафт, а й суттєво збагачують соціальну та культурну тканину суспільства, залишаючи тривалий слід в історії світової архітектури.