Автоматичний космічний апарат НАСА Parker Solar Probe, названий на честь астрофізика Юджина Паркера, який передбачив сонячне, надав нові критично важливі відомості про динаміку магнітного перез’єднання на Сонці — процесу, що ініціює потужні сонячні бурі.
Під час одного з прольотів у 2022 році зонд зайняв унікальну позицію між Сонцем і місцем магнітного перез’єднання в сонячному вітрі. Це дало апарату змогу провести прямі вимірювання частинок, прискорених цим вибуховим процесом, що є складним завданням при спостереженні із сонячної атмосфери. Аналіз даних, отриманих апаратурою зонда, зокрема приладом IS☉IS, зафіксував викид протонів і важчих іонів, виявивши несподівану нерівність у механізмах їхнього прискорення. Загальноприйняті на той момент теорії постулювали ідентичне прискорення для обох типів частинок.
Однак отримані дані, опубліковані в «Astrophysical Journal» у березні 2026 року, продемонстрували, що протони формують розсіяний пучок, тоді як важкі іони зберігають вузьку, сфокусовану траєкторію. Така розбіжність вказує на значно складніший механізм керування космічною погодою, ніж вважалося раніше, що потребує перегляду теоретичних моделей. Доктор Міхир Десаї з Південно-Західного дослідного інституту (SwRI), провідний автор дослідження, припустив, що протони, бувши легшими, генерують хвилі, які спричиняють їхнє інтенсивніше розсіювання.
Розуміння цих тонкощів має першорядне значення для підвищення точності прогнозування небезпечних явищ космічної погоди, здатних порушувати роботу наземних електричних мереж, а також супутникових систем зв’язку та навігації. Зонд Parker Solar Probe, запущений 12 серпня 2018 року з мису Канаверал, продовжує свою місію в межах програми НАСА «Життя із зіркою» (Living With a Star). Апарат, який уже досягав швидкості 692 тисячі кілометрів на годину, дає вченим змогу вивчати плазму та магнітні поля на безпрецедентній відстані від Сонця — аж до 3,8 мільйона миль від його поверхні.
Дані, отримані під час 27-го зближення із Сонцем 11 березня 2026 року, підтверджують, що Сонце функціонує як доступна локальна лабораторія для вивчення фізики високих енергій. Відмінності у спектрах протонів і важких іонів, зафіксовані приладом IS☉IS, прямо суперечать колишнім моделям, які припускали симетрію в процесі перетворення магнітної енергії на кінетичну. Ці результати, отримані під час прольоту крізь корону, відкривають нові горизонти в моделюванні сонячної активності.
