Зонд NASA IMAP успішно вийшов на орбіту в точці L1 для вивчення геліосфери та космічної погоди

Міжпланетний зонд NASA під назвою Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP) успішно досяг своєї стратегічної робочої позиції в точці Лагранжа L1, розташованій безпосередньо між Землею та Сонцем. Космічний апарат розпочав свою місію 24 вересня 2025 року, стартувавши з Космічного центру Кеннеді. Після тримісячного перельоту через космічний простір, 10 січня 2026 року, команда місії офіційно підтвердила успішний вихід на цільову орбіту. Фахівці Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса (APL), що базується в Лорелі, штат Меріленд, зафіксували прибуття зонда в цю важливу точку на відстані близько одного мільйона миль від нашої планети.

Перебування в точці L1 є критично важливим для успіху місії, оскільки це дозволяє IMAP проводити високоточні вимірювання без спотворювального впливу магнітосфери Землі. Цей масштабний проект, яким керує професор Девід МакКомас із Прінстонського університету, став п'ятим етапом у програмі NASA Solar Terrestrial Probes, продовжуючи наукову спадщину таких апаратів, як TIMED, Hinode, STEREO та MMS. Зонд уже продемонстрував свою повну технічну готовність, зафіксувавши «перше світло» та зібравши початкові дані за допомогою десяти бортових наукових приладів. Усе обладнання розділене на три ключові категорії: детектори енергійних нейтральних атомів (IMAP-Lo, IMAP-Hi та IMAP-Ultra), пристрої для аналізу заряджених частинок (SWAPI, SWE, CoDICE та HIT), а також інструменти для проведення координованих вимірювань (MAG, IDEX, GLOWS).

Одним із головних завдань IMAP є детальне дослідження складних механізмів прискорення заряджених частинок та специфіки взаємодії сонячного вітру з міжзоряним середовищем. Апарат зосередиться на вивченні геліосфери — гігантського захисного міхура, сформованого Сонцем, який відіграє роль щита для всієї Сонячної системи, захищаючи її від жорсткого галактичного випромінювання. Глибоке розуміння цих процесів дозволить науковцям краще прогнозувати зміни в космічному середовищі та їхній вплив на наш космічний дім.

Завдяки своєму унікальному розташуванню в точці L1, зонд IMAP також виконуватиме функцію системи раннього попередження про наближення небезпечних сонячних бур. Спеціалізована система I-ALiRT (IMAP Active Link for Real-Time) забезпечуватиме безперервну трансляцію критично важливих даних у режимі 24/7. Це дозволить отримувати сповіщення про сонячну активність приблизно за тридцять хвилин до того, як вона досягне Землі. Така оперативність має вирішальне значення для захисту глобальної енергетичної інфраструктури, систем зв'язку та безпеки глибоководних і космічних місій.

Офіційний старт повномасштабних наукових операцій у рамках програми заплановано на 1 лютого 2026 року. Дослідження будуть сфокусовані на питаннях геліофізики та створенні першої всеосяжної карти кордонів геліосфери. Дані, які збиратиме IMAP, стануть цінним доповненням до інформації від інших апаратів, що вже працюють у точці L1, зокрема Wind і ACE від NASA, а також спільного проекту ЕКА/NASA під назвою SOHO. Це забезпечить комплексний моніторинг сонячних потоків з різних точок спостереження.

На відміну від попередньої місії IBEX, яка функціонувала на навколоземній орбіті, IMAP знаходиться на значній відстані — близько 1,5 мільйона кілометрів від Землі. Це гарантує більш пряме та чисте спостереження за потоками, що надходять від Сонця та з-за меж нашої системи. Безпосереднє управління польотом та експлуатацію Центру управління місією здійснює APL, тоді як Програмно-дослідницький відділ геліофізики в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA відповідає за загальне керівництво програмою для Директорату наукових місій агентства.