Рекордний подвійний удар по Землі: планета одночасно переживає найпотужніші радіаційну та магнітну бурі

Станом на 02:00 UTC 20 січня 2026 року наша планета опинилася в епіцентрі однієї з найпотужніших космічних подій за останні десятиліття. Лише через добу після колосального спалаху на Сонці, Земля зазнала фронтального удару коронального викиду маси. Це спричинило виникнення двох надзвичайних явищ одночасно: найсильнішої з 2003 року сонячної радіаційної бурі рівня S4 та екстремального геомагнітного шторму, інтенсивність якого сягнула позначки G4.33 за п'ятибальною шкалою.

Усе розпочалося з різкого зростання потоку високоенергетичних протонів, пік якого припав на вечір 19 січня за всесвітнім часом. Потік частинок з енергією понад 10 МеВ злетів до неймовірних 37 000 одиниць. Цей показник затьмарив навіть знамениті спалахи періоду Хелловіну 2003 року, ставши абсолютним рекордним значенням для XXI століття. Таке стрімке зростання ознаменувало початок радіаційної бурі рівня S4 — першої подібної інтенсивності за останні два сонячні цикли. Подібна радіаційна ситуація створює серйозні загрози для функціонування космічних апаратів, безпеки пасажирської авіації на полярних маршрутах та може спричинити масштабні збої у високочастотному радіозв'язку, особливо у високих широтах.

Кульмінаційний момент настав, коли ударна хвиля разом із основною хмарою плазми зіткнулася з магнітосферою Землі близько 19:48 UTC 19 січня. Отримані дані свідчать про те, що останню ділянку шляху завдовжки 1,5 мільйона кілометрів плазмова хмара подолала лише за 15 хвилин. Це вказує на колосальну швидкість руху, що наближалася до 1700 км/с. Сила удару була настільки руйнівною, що вивела з ладу датчики вимірювання швидкості на ключовому моніторинговому супутнику ACE. Електромагнітний імпульс від ударної хвилі підняв параметри міжпланетного магнітного поля до критичних значень: Bt 87 нТл та Bz -32 нТл. Хоча згодом поле дещо стабілізувалося, воно залишилося екстремально високим із показниками Bt близько 35 нТл та Bz -23 нТл, що продовжує підживлювати геомагнітну бурю найвищої інтенсивності.

Станом на 20 січня офіційно підтверджено планетарну магнітну бурю рівня G4.33, що фактично є кроком до найвищого рівня G5. Центр у Потсдамі, який відповідає за розрахунок глобального індексу, підтверджує ці дані, тоді як окремі наземні станції фіксують ще потужніші локальні збурення. Унікальність поточної ситуації полягає в тому, що два найпотужніші явища — радіаційний та геомагнітний шторми — атакують планету одночасно, що трапляється вкрай рідко в історії спостережень за космічною погодою.

Наслідки стихії вже стали відчутними в різних куточках світу. Полярні сяйва неймовірної яскравості та динаміки спостерігалися протягом ночі над усією Скандинавією, Канадою та територіями, розташованими на 50-й і навіть 45-й паралелях. Повідомлення про незвичне світіння неба надходили навіть із Центральної Європи. Основний удар по енергосистемах та технологічній інфраструктурі наразі вдалося пом'якшити завдяки оперативній підготовці диспетчерів та операторів мереж, проте навантаження на обладнання залишається значним.

Вчені з усього світу продовжують цілодобовий моніторинг ситуації. Головне питання, яке турбує експертів зараз — чи зможе буря подолати поріг і офіційно досягти рівня G5. Якщо це станеться, подія набуде історичного статусу, порівнянного лише з великими бурями 2003 або 2024 років. Наступні кілька годин стануть вирішальними для розуміння подальшого розвитку космічного шторму та його впливу на глобальну інфраструктуру людства.