Чотири унікальні списи X–XI століть піднято з глибин озера Ледниця у Польщі

Під час археологічної експедиції, що відбулася у 2025 році, водолази-дослідники виявили на дні польського озера Ледниця чотири надзвичайно добре збережені середньовічні списи. Ці артефакти, датовані періодом переходу від X до XI століття нашої ери, мають величезне значення для глибшого розуміння військової культури та соціальної структури ранньої держави Пястів. Озеро Ледниця вже давно вважається ключовим археологічним осередком, адже раніше з його вод було вилучено понад 280 артефактів раннього Середньовіччя, що охоплюють часи правління Мешка I та Болеслава Хороброго.

Керівництво дослідженнями здійснювали науковці з Університету Миколая Коперника, зокрема, професор Анджей Пидин та доктор Матуш Попек із Центру підводної археології. Чотири знайдені списи демонструють вражаючу варіативність як у конструкції, так і в оздобленні. Найкоротший із них, довжиною приблизно 2,1 метра, вирізняється тим, що зберіг значну частину свого первісного ясенового держака. Його вістря було додатково укріплене кільцем із оленячого рогу, що є рідкісною знахідкою для артефактів такого віку.

Другий наконечник має витончену форму, що нагадує листок верби, і це може свідчити про високий рівень розвитку місцевих ремісничих технік. Професор Пидин підкреслив, що збереженість дерев'яних частин на одному зі списів є винятковою, адже лише два інші ледницькі списи можуть похвалитися настільки добре збереженими дерев'яними компонентами.

Третій спис є справжнім зразком металургійного мистецтва того часу, оскільки його виготовлено за допомогою техніки візерункового зварювання. Цей складний процес, що передбачав багаторазове з'єднання м'якої низьковуглецевої та твердої високовуглецевої сталі, забезпечував клинку неперевершені бойові якості та був ознакою найвищої майстерності коваля. Проте найбільш визначним серед знахідок є четвертий спис, який неофіційно охрестили «князівським». Його втулка щедро оздоблена накладками із золота, срібла, бронзи, олова, цинку та свинцю.

Орнамент на «князівському списі» включає спіральні візерунки та мотиви трискеліона. На думку доктора Попека, ці елементи могли слугувати маркером високого соціального статусу власника, як під час урочистих подій, так і в умовах бою. Доктор Попек також висуває припущення, що цей багато оздоблений предмет міг бути не бойовою зброєю, а скоріше символом влади, особистим відзнакою високопоставленого воєначальника або ж ритуальним дарунком.

Місце знахідки, острів Острув-Ледницький, історично був одним із найважливіших політичних та релігійних центрів, що слугував оплотом для перших правителів Польщі, Мешка I та Болеслава Хороброго. Питання про те, чому саме така кількість зброї опинилася на дні озера, залишається відкритим: це могли бути як втрати внаслідок військових сутичок, так і свідомі ритуальні жертвоприношення. З огляду на історичний контекст, зокрема можливі військові дії у 1030-х роках за участю чеського князя, версія про бойові втрати має під собою певне підґрунтя. Однак пишність «князівського списа» схиляє дослідників до думки про його значну символічну роль у зміцненні політичної легітимності династії Пястів.