Неймовірна стійкість об'єктів поблизу Стрільця А*: Нові дані VLT змушують переглянути теорію приливного руйнування

Міжнародна наукова спільнота отримала свіжі дані, які можуть суттєво змінити наше розуміння динаміки навколо надмасивної чорної діри Стрілець А* (Sgr A*) у центрі нашої Галактики. Наприкінці 2025 року у престижному журналі «Astronomy & Astrophysics» було опубліковано результати спостережень. Дослідницька група під керівництвом доктора Флоріана Пейсcкера з Кельнського університету виявила, що низка так званих «запилених об’єктів», що обертаються навколо Sgr A*, демонструють несподівану орбітальну стабільність. Це відкриття кидає серйозний виклик усталеним теоретичним моделям, які передбачали їхнє швидке знищення.

Ці революційні висновки стали можливими завдяки застосуванню новітнього інструментарію ERIS (Enhanced Resolution Imager and Spectrograph), встановленого на телескопі VLT (Very Large Telescope) у Чилі. Цей потужний комплекс перебуває під управлінням Європейської Південної Обсерваторії (ESO). Спостереження ставлять під сумнів попередні гіпотези про неминуче розривання цих тіл під дією колосальних припливних сил, які в астрофізиці часто називають «спагеттифікацією». Серед ключових об’єктів, які опинилися у фокусі уваги, були G2, подвійна система D9, а також об’єкти X3 та X7. Усі вони, згідно з попередніми розрахунками, мали бути розірвані на друзки.

Зокрема, об’єкт G2, який раніше вважали звичайною хмарою газу та пилу, що прямує до зіткнення з чорною дірою, згідно з даними, отриманими за допомогою ERIS, насправді рухається стабільною орбітою. На думку дослідників, це може свідчити про те, що всередині G2 прихована повноцінна зоря. Крім того, подвійна система D9, яку команда Пейсcкера вперше ідентифікувала у 2024 році як першу підтверджену подвійну систему на такій критичній відстані від Sgr A*, також зберігає свою структурну цілісність, незважаючи на екстремальне гравітаційне напруження. Навіть об’єкт X7, який, згідно з історичними даними, був сильно витягнутий і мав спірально увійти в чорну діру приблизно до 2036 року, тепер демонструє впевнений стабільний рух.

Ці емпіричні докази створюють значний виклик для астрофізичних прогнозів щодо приливного руйнування поблизу надмасивних чорних дір. Стабільність системи D9, зокрема, наштовхує на думку, що або локальні припливні сили виявилися менш потужними, ніж очікувалося, або ж самі космічні тіла володіють якимись внутрішніми механізмами, здатними ефективно протистояти надзвичайно сильному гравітаційному зсуву. Доктор Пейсcкер підкреслив, що отримані дані свідчать: Стрілець А* є менш руйнівним середовищем, ніж вважалося раніше, і в нашому галактичному центрі цілком може існувати певний рівень структурності та сталості.

Інструмент ERIS, який збирає випромінювання у ближньому інфрачервоному діапазоні, належить до нового покоління технологій для VLT, розташованого в обсерваторії Параналь у Чилі. Він прийшов на зміну попереднім приладам, таким як NACO та SINFONI. Варто зазначити, що інші важливі дослідження, проведені у 2022 році за допомогою даних Event Horizon Telescope (EHT), дозволили отримати перше в історії зображення акреційного кільця навколо Sgr A*. Подальші наукові пошуки, без сумніву, включатимуть дані, які має надати телескоп ESO Extremely Large Telescope (ELT), що наразі будується, для остаточного прояснення цих дивовижних явищ.