Міжзоряна комета 3I/ATLAS пролетіла повз Землю: наукові суперечки не вщухають

19 грудня 2025 року світова наукова спільнота була пильно зосереджена на кометі 3I/ATLAS (також відомій як C/2025 N1 (ATLAS)). Цей об’єкт став третім підтвердженим міжзоряним тілом, яке відвідало нашу Сонячну систему. Саме в цю дату комета досягла максимального зближення із Землею, промайнувши на відстані приблизно 1,8 астрономічної одиниці, що становить близько 270 мільйонів кілометрів. Ця подія знову розпалила гарячі дискусії, зокрема ті, що були розпочаті професором Аві Лёбом, астрофізиком із Гарвардського університету, щодо потенційного штучного, тобто технологічного, походження цього небесного тіла.

Відкриття об’єкта відбулося 1 липня 2025 року завдяки телескопу Обсерваторії ATLAS, робота якого фінансується NASA. Телескоп розташований у Ріо-Уертадо, Чилі. Гіперболічна траєкторія комети, що характеризується ексцентриситетом 6,139±0,00001, беззаперечно підтверджує її позасонячне походження. Це означає, що об’єкт більше ніколи не повернеться до нашої системи. Прихильники загальноприйнятої наукової позиції наполягають, що вся активність комети повністю узгоджується з типовою поведінкою комет, пояснюючи її сублімацією льоду під впливом сонячного тепла. Наприклад, заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія вже в листопаді 2025 року заявляв, що всі наявні дані чітко вказують на природну сутність 3I/ATLAS.

Проте професор Лёб продовжує звертати увагу на зафіксовані аномалії. Однією з таких є майже ідеальне збігання площини орбіти комети з площиною екліптики, що, на його думку, є вагомим аргументом для розгляду технологічної гіпотези. Лёб також посилається на дані, отримані 29 жовтня 2025 року. Зокрема, він вказує на відхилення на 4 кутові секунди по прямому сходженню, яке, за його розрахунками, вимагає значної втрати маси. Він висловлює припущення, що такі особливості, як струмінь, спрямований до Сонця (антихвіст), можуть бути ознакою технологічного втручання, можливо, пов’язаного з використанням світлового вітрила.

Водночас, інші авторитетні фахівці рішуче відкидають теорії Лёба. Серед них професор Кріс Лінтотт з Оксфорда та Річард Мойссль з Європейського космічного агентства, який прямо заявляє про відсутність будь-яких ознак небіологічного походження. Для детального вивчення хімічного складу об’єкта були залучені потужні космічні апарати, включно з телескопами «Габбл» та «Джеймс Вебб». Зонд «Європа Кліппер» також зміг зібрати важливі дані 6 листопада 2025 року, перебуваючи на відстані близько 164 мільйонів кілометрів. Він зафіксував наявність компонентів кисню, водню та пилу.

Після свого прольоту повз Землю комета продовжує свій шлях геть від Сонячної системи. Згідно з астрономічними розрахунками, 3I/ATLAS має пролетіти поблизу Юпітера 16 березня 2026 року, а вже до липня 2027 року вона повністю залишить межі нашої планетній системи. Дослідження 3I/ATLAS має фундаментальне значення, адже це може бути одне з найстаріших кометних тіл, яке коли-небудь спостерігалося, можливо, навіть таке, що передувало формуванню самої Сонячної системи. Унікальність її траєкторії, яка дозволила їй наблизитися до Марса 3 жовтня 2025 року та Венери 3 листопада 2025 року, при цьому залишаючись невидимою для земних спостерігачів під час перигелію 29 жовтня, надає науковій громаді рідкісний шанс зібрати інформацію про первинні будівельні блоки планетних систем.