На цьому зображенні показано першу «астросферу», що оточує зірку, подібну до Сонця, яка молодша за наше Сонце.
Астрофізична спільнота отримала унікальний візуальний матеріал, що демонструє першу чітку рентгенівську проекцію так званої «астросфери», яка оточує зорю HD 61005. Цей космічний об'єкт за своїми характеристиками надзвичайно близький до нашого Сонця, проте перебуває на значно ранішому етапі своєї еволюції. Важливе спостереження було зроблене за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra), що належить NASA. Результати цього дослідження, які дозволяють зазирнути в юні роки зоряного розвитку, були опубліковані в авторитетному науковому виданні «The Astrophysical Journal».
До сих пір подібні бульбашки навколо зірок, подібних до Сонця, передбачались теорією, але їх було надзвичайно важко спостерігати безпосередньо, оскільки їх випромінювання слабке та розсіянe.
Зоря HD 61005 розташована на відстані близько 120 світлових років від Землі в межах сузір'я Корми. Вона має масу та температурний режим, що майже ідентичні показникам нашого Сонця, проте її вік оцінюється лише у 100 мільйонів років. Це робить її справжнім немовлям порівняно з 4,6-мільярднолітнім Сонцем. Зоряний вітер HD 61005 вирізняється надзвичайною інтенсивністю: його швидкість приблизно втричі вища за швидкість сонячного вітру, а щільність потоку частинок перевищує сучасні показники нашого світила у 25 разів.
Астросфера за своєю суттю є гігантською порожниною, заповненою розпеченим газом, що утворюється внаслідок зіткнення потужного зоряного вітру з навколишнім холодним міжзоряним газом та пилом. Ця структура виконує важливу захисну функцію, діючи аналогічно до геліосфери нашого Сонця. Виявлення астросфери навколо HD 61005 стало першим випадком отримання рентгенівського підтвердження такого явища для зірки сонячного типу. Це відкриття надає вченим рідкісну можливість зрозуміти механізми формування сонячної геліосфери в її початковий період. Діаметр зафіксованої структури сягає вражаючих 200 астрономічних одиниць.
Рентгенівське випромінювання, завдяки якому вдалося зафіксувати цю структуру, генерується безпосередньо в зоні контакту між високошвидкісним зоряним вітром та міжзоряною речовиною. Вирішальним фактором для видимості цього об'єкта стало те, що HD 61005 наразі рухається крізь ділянку космосу, де щільність міжзоряної речовини приблизно в тисячу разів вища, ніж у поточному оточенні Сонця. Перші натяки на рентгенівське світіння були помічені ще під час короткого годинного сеансу спостережень «Чандри» у 2014 році, проте існування протяжної структури було остаточно підтверджено лише після тривалої експозиції у 2021 році. Наукову групу очолював Кері Ліс із Університету Джонса Гопкінса.
У науковому середовищі зоря HD 61005 отримала неофіційну назву «Мотиль» (The Moth) через характерну форму її диска з залишкового пилу, яку раніше виявили в інфрачервоному діапазоні. Цей пиловий диск є своєрідним аналогом Поясу Койпера, що існує в нашій Сонячній системі. Подібні спостереження надають критично важливі дані про те, як виглядав вітер Сонця на ранніх етапах його існування, коли він так само взаємодіяв із набагато щільнішим середовищем. У процесі свого стрімкого руху зоря формує перед собою потужну ударну хвилю, що підкреслює динамічний і мінливий характер цієї космічної структури.
Вивчення таких об'єктів, як HD 61005, дозволяє астрофізикам краще зрозуміти не лише минуле нашої власної системи, а й загальні принципи взаємодії зірок із навколишнім простором. Завдяки поєднанню передових технологій обсерваторії «Чандра» та глибокого аналізу даних, вчені змогли реконструювати умови, які панували в нашій частині галактики мільярди років тому. Це дослідження стає важливим кроком у вивченні еволюції зірок сонячного типу та їхнього впливу на формування планетних систем у щільних міжзоряних хмарах.