Астрономи зафіксували безпрецедентний за потужністю викид маси від червоного карлика StKM 1-1262

Астрофізики вперше змогли підтвердити реєстрацію колосального викиду маси (КВМ) від зірки, розташованої за межами нашої Сонячної системи. Об'єкт, відомий як StKM 1-1262, є червоним карликом, що знаходиться на відстані приблизно 130 світлових років від Землі. Це значуще відкриття, детально описане у науковому виданні Nature, відкриває нову еру у вивченні космічної погоди в інших зоряних системах.

Зафіксована подія КВМ була класифікована як зоряне явище, що призвело до вивільнення енергії, еквівалентної втраті маси, що дорівнює 5,3 мільйона мас Сонця за одну годину. Швидкість, з якою відбувався цей викид, сягала вражаючих 2400 кілометрів на секунду. Для порівняння, настільки швидкісні події трапляються лише приблизно у 0,05% сонячних спалахів, тобто лише в одному з двох тисяч КВМ, що походять від нашого Сонця. Дослідники підкреслюють, що потужність цієї конкретної спалахової активності у 10 000 – 100 000 разів перевищує найсильніші відомі нам сонячні події.

Цей науковий прорив став можливим завдяки впровадженню інноваційної методики, відомої як Радіо- та Інфрачервоний Багатосмуговий Спектроскопічний Огляд (RIMS). Цей інструмент був розроблений фахівцями з Паризької обсерваторії, зокрема завдяки зусиллям Сіріля Тассе та Філіпа Зарка. Завдяки RIMS вдалося зафіксувати радіовипромінювання типу II, яке походить від ударної хвилі. Це є прямим доказом того, що зоряний матеріал повністю покинув магнітне поле своєї зірки і спрямувався у міжпланетний простір. У важливій роботі також брали участь Харіш К. Ведантхам та Тімоті У. Шимвелл.

Червоні карлики, до яких належить і StKM 1-1262 (його маса становить половину сонячної), часто мають значно потужніші магнітні поля, ніж наше Сонце. StKM 1-1262 обертається у двадцять разів швидше за Сонце, і, за оцінками вчених, його магнітне поле приблизно у 300 разів сильніше. Науковці, серед яких Джо Каллінгем з Амстердамського університету, наголошують, що виявлення радіоспалаху типу II є найбільш вагомим і прямим підтвердженням існування КВМ поза межами нашої Сонячної системи, що є справжньою сенсацією.

Подібні надзвичайно потужні викиди несуть потенційну загрозу для планет, що обертаються поблизу. Експерти зазначають, що такі виверження можуть спричинити іонізацію та повне зривання атмосфер планет, які знаходяться на занадто близькій орбіті. Це має критичне значення для об'єктивної оцінки потенційної життєздатності екзопланет, які обертаються навколо активних червоних карликів. У майбутньому наукова спільнота планує глибше дослідити механізми, що породжують ці колосальні виверження у малих зірок, а також спробувати оцінити довгострокові наслідки їхньої періодичності для навколишніх планетних систем. Це відкриття змушує переглянути наші уявлення про еволюцію планет біля найпоширеніших зірок у Галактиці.