Пошук SETI: Нова гіпотеза про позаземний розум через ритмічні світлові сигнали

На початку 2026 року наукова спільнота, залучена до пошуку позаземного розуму (SETI), почала розглядати інноваційний теоретичний підхід. Цей підхід кидає виклик традиційній домінанті радіосигналів у міжзоряній комунікації. Дослідження, опубліковане на сервері препринтів arXiv 8 листопада 2025 року, пропонує гіпотезу: високорозвинені цивілізації можуть віддавати перевагу більш енергоефективним методам, зокрема, ритмічним світловим спалахам. Це нагадує біологічну сигналізацію, яку використовують земні світлячки. Такий зсув парадигми має на меті стимулювати астрономів розширити концептуальні межі пошуку техносигнатур, відходячи від антропоцентричних уявлень, сформованих історією людських технологій.

Історично склалося, що діяльність SETI, де ключову роль відіграє Інститут SETI, була зосереджена на виявленні радіопередач або теплових слідів від гіпотетичних мегаструктур, таких як Сфери Дайсона. Автори цієї роботи наголошують на критичній необхідності подолати «антропоцентричну упередженість», яка змушує дослідників шукати форми розуму, подібні до людських. Естель Жанін, докторантка Школи Землі та Космічних Досліджень Університету штату Аризона та співавтор дослідження, підкреслила, що комунікація є невід'ємною рисою життя, яка проявляється у безлічі стратегій.

Науковці розробили модель, призначену для розрізнення штучних патернів від природних космічних явищ. Для цього вони використали аналіз сигналів від понад 150 відомих пульсарів як еталонну базу. Хоча цей початковий етап пошуку не виявив підтверджених штучних сигналів, розроблена методологія створює емпіричну основу для майбутніх оптичних досліджень. Аналогія зі світлячками, які застосовують повторювані світлові візерунки для розпізнавання та спарювання, слугує яскравим прикладом низькоенергетичного, але високоспецифічного методу сигналізації. Це може бути вигідним для цивілізацій, які прагнуть до довгострокової стійкості.

Сама робота, що має назву «Модель, натхненна світлячками, для розшифровки чужого», була представлена командою, до якої увійшли Жанін, Кемерон Брукс, Гейдж Зіберт, Коул Метіс, Оріт Пелег та Сара Імарі Вокер. Дослідження закликає до посилення міждисциплінарної співпраці між фахівцями SETI та експертами з комунікації тварин. Ця гіпотеза набуває особливої актуальності у 2026 році, оскільки на Землі спостерігається тенденція до більш сфокусованих і менш «шумних» форм комунікації. Це може відображати універсальний еволюційний вектор довгоживучих цивілізацій — перехід від широкомовних радіопередач до більш концентрованих способів зв'язку.

Якщо традиційні радіопошуки, як-от проєкти «Озма» (започаткований у 1960 році) чи «Фенікс», були націлені переважно на частотний діапазон «водяної діри» (1420–1666 МГц), то новий підхід зміщує фокус на оптичний спектр. Він шукає не стільки складні повідомлення, скільки структурні характеристики сигналу, які б вказували на його цілеспрямоване походження. Хоча Інститут SETI, заснований у 1984 році, традиційно покладався на радіохвилі, він також досліджував оптичні сигнали, зокрема лазерні імпульси. Ця нова праця є важливим методологічним внеском, покликаним збагатити інструментарій SETI, щоб уникнути пропуску ознак існування інших цивілізацій через надто вузьке розуміння природи розуму та технологій.