Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS: X-подібні струмені ставлять під сумнів його природне походження

Спостереження за міжзоряним об'єктом 3I/ATLAS, третім підтвердженим гостем з іншої зоряної системи після 1I/'Оумуамуа та 2I/Борисова, продовжують викликати палкі наукові дискусії. Знімок, зроблений 20 листопада 2025 року групою астрономів, до складу якої входили Майкл Йегер, Г. Реманн та Е. Проспери, виявив надзвичайно нетипову структуру. Йдеться про два вузькі, абсолютно прямі джети, розташовані під прямим кутом один до одного, а також перпендикулярно до відомого хвоста та антихвоста об'єкта. Це формує виразний X-подібний візерунок.

Ці струмені, що простягаються приблизно на мільйон кілометрів, демонструють кінематику, яка кидає серйозний виклик усталеним моделям фізики комет. Зазвичай, через обертання ядра з періодом 16,16 години, очікуються спіральні або хвилясті патерни викидів. Однак, зафіксована геометрія виглядає зовсім інакше, що змушує вчених шукати нові пояснення.

Об'єкт був відкритий 1 липня 2025 року в Чилі за допомогою телескопа ATLAS. На момент фіксації цієї аномалії, коли були помітні ці дивні струмені, 3I/ATLAS перебував на відстані 326 мільйонів кілометрів від нашої планети. Професор Аві Лёб з Гарварду, ретельно аналізуючи отримані дані, висунув гіпотезу. Він стверджує, що для пояснення траєкторії цих викидів, якщо вони були відокремлені приблизно під час проходження перигелію 29 жовтня 2025 року, потрібна швидкість близько 500 метрів за секунду.

Лёб наполягає, що сонячна припливна сила просто не здатна надати такий потужний імпульс. На його думку, це може свідчити про застосування хімічного механізму, характерного для якогось технологічного артефакту. Хоча ця думка не знаходить підтримки у переважної більшості науковців, включно з офіційною позицією NASA, вона підкреслює винятковість 3I/ATLAS серед відомих міжзоряних тіл.

Хімічний профіль об'єкта також додає загадковості. Спостереження, проведені телескопом Джеймс Вебб (JWST) у серпні 2025 року, виявили надзвичайно високе співвідношення оксиду вуглецю (CO) до води. Це значення у вісім разів перевищує типові показники для комет нашої Сонячної системи. Деякі дослідники припускають, що це може бути наслідком мільярдів років впливу галактичних космічних променів на поверхню об'єкта під час його тривалої подорожі між зорями, що призвело до формування щільної органічної «кірки».

Перший тривожний дзвіночок про нетипову поведінку пролунав раніше. Коли об'єкт пролітав повз Марс 3 жовтня 2025 року на відстані приблизно 29 мільйонів кілометрів, камера HiRISE на борту Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) зафіксувала слабке «X»-подібне світіння, що стало першою зачіпкою.

Незважаючи на всі ці аномалії, представники NASA, зокрема Нік Фокс та Аміт Кшатрія, продовжують наполягати на класифікації 3I/ATLAS як звичайної комети. Вони пояснюють усі відхилення тим, що об'єкт сформувався далеко за межами нашої системи. Тіло має найбільший ексцентриситет орбіти серед усіх відомих міжзоряних об'єктів — 6,137.

Максимальне зближення із Землею заплановане на 19 грудня 2025 року, коли дистанція становитиме близько 270 мільйонів кілометрів. Цей момент надасть науковцям критично важливу можливість для детальнішого аналізу. Хоча більшість астрономів бачать у 3I/ATLAS звичайну, здорову комету без ознак руйнування, гіпотеза про його штучне походження залишається предметом жвавих обговорень, особливо з огляду на негравітаційне прискорення, зафіксоване NASA. Майбутні спостереження, зокрема в рамках кампанії Міжнародної мережі попередження про астероїди (IAWN) з 27 листопада 2025 року до 27 січня 2026 року, матимуть вирішальне значення для розв'язання цього наукового парадоксу, перш ніж 3I/ATLAS остаточно залишить межі Сонячної системи на початку 2030-х років.