Супутник SWOT виявив хвилі, що суперечать усталеним фізичним моделям океану

Новітні космічні технології, надані супутником SWOT (Surface Water and Ocean Topography), відкрили безпрецедентне розуміння механізмів океанічних штормів, виявивши хвилі, які кидають виклик існуючим фізичним моделям. У водах Північного Тихого океану, за тисячі кілометрів від суші, океан іноді здіймається з потужністю, яка раніше була предметом лише морських легенд або неточних комп'ютерних оцінок. Ситуація кардинально змінилася завдяки цьому спільному проєкту NASA та французького Національного центру космічних досліджень (CNES).

Супутник SWOT, запущений 16 грудня 2022 року, є результатом багаторічної співпраці між NASA, CNES, Канадським космічним агентством (CSA) та Агентством космічних досліджень Великої Британії (UKSA). Місія, що працює на висоті 891 км, використовує радарний інтерферометр KaRIn для створення детальних 3D-карт поверхні води. Наукова експлуатація розпочалася 26 липня 2023 року, а наприкінці 2024 року шторм під назвою Едді став унікальною лабораторією для океанографів. Дані, зібрані орбітальними сенсорами, зафіксували хвилі висотою до 35 метрів, що відповідає висоті десятиповерхового будинку, підтверджені саме у грудні 2024 року.

Дослідження, опубліковане у вересні 2025 року у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), виявило фундаментальний недолік у розумінні фізики моря. Команда, яку очолював Фабріс Ардюїн з Французького інституту експлуатації океану (IFREMER), встановила, що десятиліттями океанографія базувалася на припущенні про передбачуване розсіювання енергії штормових хвиль. Однак дані SWOT довели протилежне: емпіричні моделі завищували розсіювання енергії найдовших хвиль у двадцять разів. Це означає, що енергія концентрується у меншій кількості домінантних, гігантських хвиль.

Шторм Едді продемонстрував цю силу, оскільки його хвилі рухалися на південь, перетнули протоку Дрейка та завершили подорож у тропічному Атлантичному океані на початку 2025 року, подолавши майже 24 000 кілометрів, зберігаючи значну частину початкової енергії. Здатність SWOT вимірювати висоту води з просторовою роздільною здатністю 250 метрів надала безпрецедентну деталізацію. Це відкриття має пряме значення для гідрологічних та кліматичних моделей, зокрема для прогнозування повеней, оскільки воно вимагає перегляду механізмів перенесення енергії в океанічних системах. Тихий океан, найбільший за площею, продовжує відкривати свої таємниці, незважаючи на тривале дослідження.