Питання про визначення найвищого інтелекту серед мешканців океану залишається предметом наукових дискусій через відсутність усталених об'єктивних метрик для такого порівняння. Різноманітні когнітивні прояви морських ссавців, включаючи складні соціальні ієрархії та унікальні адаптивні механізми, ускладнюють однозначну класифікацію. Дельфіни та кити незмінно утримують позиції головних претендентів у цьому інтелектуальному змаганні, демонструючи видатні здібності у своєму середовищі.
Дослідження, що тривають, зокрема у 2025 році, спрямовані на глибше вивчення нейронних архітектур певних видів дельфінів, що може пролити світло на їхню здатність до емпатії та планування. Зокрема, Google у співпраці з Технологічним інститутом Джорджії та Wild Dolphin Project (WDP) анонсувала модель DolphinGemma, яка аналізує комунікацію дельфінів, використовуючи дані, зібрані WDP за майже 40 років спостережень за дикими атлантичними плямистими дельфінами на Багамах. Дельфіни здобули визнання завдяки заплутаним соціальним взаємодіям, використовуючи «фірмові свистки», які функціонують подібно до індивідуальних імен. Нещодавні польові спостереження зафіксували використання дельфінами губок для захисту носа під час пошуку їжі, а також застосування частин риби як імпровізованої «наживки» для полювання. У 2025 році було задокументовано випадок співпраці дельфінів із дюгонями поблизу канадського узбережжя, що свідчить про формування міжвидових альянсів для доступу до ресурсів.
Кити, незважаючи на колосальні розміри, демонструють високий рівень інтелекту, який більше ґрунтується на індивідуальній адаптивності, аніж виключно на груповій динаміці. Значна частина мозку кита задіяна в обробці складної акустичної інформації, що підтримує їхню здатність до далекобійної комунікації. Пісні горбатих китів, які зазнають щорічних змін, є прикладом культурної трансмісії, що охоплює величезні простори океану. Дослідження, опубліковане в Royal Society Open Science, показало, що пісенні «революції» у південній частині Тихого океану призвели до повної заміни пісень, привнесених сусідніми популяціями. У 2025 році було підтверджено, що певні види баленових китів дотримуються специфічних міграційних шляхів, заснованих на знаннях, переданих між поколіннями, що підкреслює важливість довготривалої пам'яті. Аналіз пісень горбатих китів виявив ієрархічну структуру, подібну до людської мови, включаючи відповідність Закону Зіпфа.
Контраст у стратегіях пізнання цих двох груп відображає їхні первинні шляхи виживання. Дельфіни домінують у сфері соціального інтелекту, покладаючись на колективну взаємодію та розвинену комунікацію у своїх групах. Натомість кити демонструють індивідуальний інтелект, зосереджений на швидкій адаптації до змінних умов середовища та використанні елементів ландшафту для виживання. Українські полярники на станції «Академік Вернадський» зафіксували, що горбаті кити повернулися до Антарктиди раніше звичайного 1 листопада 2025 року, що може бути пов'язано з кліматичними змінами. Змагання за звання «найрозумнішої» морської істоти залишається відкритим, оскільки дельфіни та кити представляють дві різні, але однаково складні траєкторії когнітивної еволюції у водній стихії.
