США завдали військових ударів по Каракасу та штатах Венесуели на тлі ескалації

У суботу, 3 січня 2026 року, уряд Боліваріанської Республіки Венесуела заявив про нанесення Сполученими Штатами Америки військових ударів по столиці, Каракасу, а також по територіях штатів Міранда, Арагуа та Ла-Гуайра. Ця подія стала значним загостренням багатомісячної напруженості між Вашингтоном та урядом президента Ніколаса Мадуро. У відповідь на ці дії, Президент Мадуро негайно оголосив загальнонаціональний Стан Зовнішнього Заколоту та віддав наказ про мобілізацію для збройного спротиву.

Повідомлення про інцидент надійшли рано-вранці, близько 02:00 за місцевим часом, коли в Каракасі пролунала серія із щонайменше семи потужних вибухів, що супроводжувалися звуками низькопролітних літаків. Очевидці фіксували стовпи диму, зокрема поблизу військових об'єктів, а згодом у південній частині столиці, де розташована велика військова база, були зафіксовані знеструмлення. Серед конкретних цілей, за даними місцевих ЗМІ та опозиційних джерел, були авіапольовий аеродром Ла-Карлота, військова база Фуерте Тіуна та порт Ла-Гуайра. Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) видало попередження, заборонивши комерційним рейсам США польоти у венесуельському повітряному просторі через підтверджені ризики безпеки.

Американська сторона, зокрема Білий дім та Пентагон, офіційно відмовилася коментувати свою відповідальність за ці події, хоча анонімні посадовці підтвердили Reuters факт нанесення ударів на венесуельській території. Ця військова операція, як стверджують анонімні американські джерела, є частиною ширшої кампанії під кодовою назвою Операція «Південний спис» (Operation Southern Spear), яку міністр оборони США Піт Хегсет оголосив 13 листопада 2025 року. Метою цієї операції, за заявами адміністрації Трампа, є боротьба з мережами наркоторгівлі, зокрема з такими угрупованнями, як «Картель Сонця» та «Трен де Арагуа». Розгортання військових сил США у Карибському морі розпочалося ще у серпні 2025 року, що стало найбільшою військовою присутністю США з часів Карибської кризи.

Реакція міжнародної спільноти була швидкою. Президент Колумбії Густаво Петро закликав до термінового скликання засідань Ради Безпеки ООН та Організації американських держав (ОАД), заявивши, що «на Венесуелу напали». Венесуельський уряд кваліфікував ці дії як «найтяжчу військову агресію» та пряме порушення Статуту ООН, стверджуючи, що справжньою метою є захоплення стратегічних ресурсів, зокрема нафти та мінералів. Уряд Венесуели також планує подати відповідні документи до Ради Безпеки ООН та Руху Неприєднання (MNOAL). Ця подія є кульмінацією тривалого періоду ескалації, що включав посилений тиск США, захоплення підсанкційних нафтових танкерів у грудні 2025 року та попередні наземні удари ЦРУ по доках наприкінці грудня.

Згідно з даними опитувань CBS News, внутрішня підтримка президента США Дональда Трампа на кінець 2025 року становила близько 40% загального схвалення, при цьому його рейтинг схвалення економіки досяг найнижчої позначки за рік. Подальші кроки включатимуть офіційне визначення повного масштабу та обґрунтування військової операції з боку США та очікування на реакцію міжнародних судових інстанцій на подання Венесуели.