Казахстан очолить ЄАЕС у 2026 році: акцент на ШІ та економічній диверсифікації

З настанням січня 2026 року Республіка Казахстан офіційно перебирає на себе головування в органах Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), приймаючи цю відповідальну місію від Республіки Білорусь. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв уже окреслив п’ять ключових напрямків роботи на період свого головування. Ці пріоритети гармонійно вписуються у довгострокову стратегічну декларацію «Євразійський економічний шлях», розраховану до 2045 року. Ця ротація відбувається на тлі вступу ЄАЕС у друге десятиліття свого існування, демонструючи при цьому стійку економічну динаміку країн-учасниць, незважаючи на складні глобальні виклики сьогодення.

Головним пріоритетом, який визначив Президент Токаєв, є впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) як нового потужного каталізатора економічного зближення. Глава держави виступив ініціатором створення в рамках ЄАЕС інтегрованої системи управління вантажними потоками, що функціонуватиме на базі ШІ. Основна мета цієї амбітної ініціативи — значно скоротити терміни доставки вантажів та мінімізувати фінансові витрати, що, своєю чергою, підвищить загальну конкурентоспроможність євразійських транспортних коридорів. Казахстан, активно реалізуючи власний пілотний проєкт Smart Cargo та здійснюючи переведення логістичної документації у повністю електронний формат, пропонує країнам-партнерам по Союзу інтегрувати свої вже напрацьовані цифрові платформи. Крім того, на 2026 рік у столиці, Астані, заплановано підписання важливого Спільного заяви щодо відповідального розвитку штучного інтелекту в межах ЄАЕС.

Другий стратегічний вектор передбачає перетворення ЄАЕС на провідний логістичний хаб усього континенту. Це вимагає всеосяжного вдосконалення як транспортно-логістичної, так і митної інфраструктури. Президент Токаєв особливу увагу приділив ролі ЄАЕС як геополітичного мосту, що з’єднує Схід і Захід. Він наголосив на критичній необхідності забезпечення вільного переміщення вантажів через усунення надлишкових адміністративних та бюрократичних перепон. Ця мета тісно корелює з внутрішньою економічною стратегією Казахстану, розрахованою до 2029 року, яка передбачає масштабний розвиток автомобільних та залізничних мереж для забезпечення ефективного транзиту між Китаєм та Європою.

Паралельно з вирішенням інтеграційних завдань, Казахстан активно працює над власною економічною трансформацією, маючи на меті подвоїти Валовий внутрішній продукт (ВВП) до 2029 року, довівши його показник до 450 мільярдів доларів США. Для досягнення цієї амбітної мети, яка вимагає збільшення інвестицій у основний капітал із 41 мільярда доларів у 2024 році до вражаючих 103 мільярдів доларів до 2029 року, уряд проводить проактивну політику стимулювання зростання. Ключовими рушійними силами, окрім зменшення залежності від нафтогазового сектору, визначено обробну промисловість, торгівлю та аграрний сектор. Прогнозується, що зростання ВВП у 2026 році становитиме на рівні 5,4%. У рамках Національного інфраструктурного плану до 2029 року заплановано реалізацію 204 проєктів у критично важливих сферах: енергетика, транспорт, водопостачання та цифровізація. Концепція розвитку несировинного сектору на період 2025–2040 років спрямована на збільшення сукупних переробних потужностей із поточних 18 мільйонів тонн на рік до 39 мільйонів тонн на рік до 2040 року.

Окрім цифрових інновацій та логістичних рішень, пріоритети казахстанського головування також охоплюють забезпечення безмитної торгівлі та розширення географії зовнішньоторговельних зв’язків. Це включає активізацію діалогу з країнами так званого Глобального Півдня, Африки та Арабського світу. Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив тверду впевненість, що головування Астани надасть потужного нового імпульсу розвитку євразійської економічної інтеграції. Успішна реалізація заявлених заходів має на меті суттєво зміцнити практичну затребуваність ЄАЕС, зробивши його більш технологічним, гнучким та ефективним інструментом економічної співпраці.