Лідери ЄС обговорили у Лондоні 8 грудня мирну ініціативу США за участі Президента України

У понеділок, 8 грудня 2025 року, у Лондоні відбулася важлива зустріч за участю Президента України Володимира Зеленського та ключових європейських лідерів. Головною темою переговорів стала остання мирна пропозиція, ініційована Сполученими Штатами. Зустріч пройшла у резиденції на Даунинг-стріт, 10, і тривала близько двох годин, зібравши очільників Франції, Німеччини та Великої Британії. Цей діалог відбувся на тлі публічної критики на адресу Зеленського з боку Президента США Дональда Трампа, який висловив думку, що український лідер ще не встиг належним чином ознайомитися з усіма деталями нової американської ініціативи.

Переговори між Вашингтоном та Києвом, які раніше відбулися у Майамі, завершилися висуненням низки пропозицій. За повідомленнями, ці пункти виявилися не зовсім вигідними для Києва, особливо у частині, що стосується потенційних територіальних поступок. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив певний скептицизм щодо тих деталей, які стали відомі з американських документів. Він наголосив, що поточний момент може стати доленосним для всієї Європи. Тим часом, Президент Франції Емманюель Макрон підкреслив критичну необхідність досягнення зближення позицій між спільним баченням Європи, України та Сполучених Штатів, що є запорукою фіналізації переговорів, прийнятних для всіх сторін.

Президент Зеленський визнав життєво важливе значення трансатлантичного партнерства. Він зазначив, що деякі найбільш складні питання просто неможливо вирішити без прямого залучення американської чи європейської сторін. Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер запевнив, що Лондон не чинитиме тиску на Зеленського, аби змусити його погодитися на американські умови. Стармер наполягав, що будь-яке припинення вогню має бути справедливим та мати довготривалий ефект. Найбільшим каменем спотикання залишається територіальне розмежування, особливо з огляду на те, що значна частина Донбасу досі перебуває під контролем Росії.

Окремою важливою темою обговорення стало питання використання заморожених російських активів, що знаходяться у європейських юрисдикціях, для фінансової підтримки України. Європейська комісія запропонувала юридичний механізм, який дозволив би трансформувати приблизно 140 мільярдів євро російських резервів у безвідсотковий репараційний запозичення для України. Проте Бельгія, позицію якої озвучив міністр закордонних справ Максим Прево, виступає за альтернативний підхід — залучення коштів через ринкові запозичення ЄС. Брюссель побоюється можливих судових позовів з боку Росії у разі прямого конфіскаційного використання цих коштів. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен представила детальний план на 90 мільярдів євро, розрахований на покриття нагальних потреб України протягом наступних двох років.

Лондонські консультації відбулися після триденного циклу переговорів між українськими та американськими посадовцями, що проходили у Флориді. Європейський центральний банк офіційно заявив, що з юридичних міркувань не може виступати фінансовим гарантом за позикою, пов'язаною з іммобілізованими активами. Лідери Європейського Союзу висловлюють надію досягти консенсусу щодо використання цих активів під час Європейського саміту, запланованого на 18-19 грудня. Таким чином, зустріч у Лондоні мала на меті консолідувати позиції країн ЄС перед тиском з боку Вашингтона та на тлі внутрішніх розбіжностей щодо оптимальних фінансових інструментів підтримки Києва.