Аналіз супутникових даних: Росія розгорнула гіперзвукові ракети «Орешник» на авіабазі в Білорусі

Згідно з аналізом супутникових знімків, проведеним американськими експертами, Російська Федерація здійснила розміщення своїх гіперзвукових балістичних ракет «Орешник» на території Республіки Білорусь. Дослідники Джеффрі Льюїс із Інституту міжнародних досліджень Міддлбері та Декер Евелет з аналітичного центру CNA дійшли такого висновку, вивчаючи дані, отримані від Planet Labs.

Експерти з імовірністю до 90 відсотків ідентифікували мобільні пускові установки на колишній авіабазі «Кричев-6», розташованій у Могильовській області Білорусі. За їхніми попередніми оцінками, роботи з облаштування цього об'єкта розпочалися у проміжку між 4 та 12 серпня 2025 року. Знімки, зроблені 19 листопада того ж року, засвідчили наявність ознак, типових для російських стратегічних ракетних баз, включно із захищеним залізничним перевалочним пунктом. Ця база знаходиться приблизно за 180 кілометрів від кордону з Україною та близько 400 кілометрів від кордонів Литви і Польщі, що викликає серйозне занепокоєння у регіоні.

Офіційне підтвердження отримання цих систем надійшло від Президента Білорусі Олександра Лукашенка 22 грудня 2025 року. Він заявив про отримання до десяти комплексів «Орешник», мотивуючи це як пряму відповідь на «агресивні дії» Заходу. Система «Орешник» була анонсована Президентом Путіним ще 21 листопада 2024 року. Заявлена дальність ураження цієї зброї сягає 5500 кілометрів, а швидкість — до 10 Махів, що, як стверджується, робить її невразливою для сучасних систем протиракетної оборони. Хоча Мінськ підтвердив поставку до 10 комплексів із дальністю 4000 км, експерти розцінюють це як значне посилення ударного потенціалу Росії у Європі.

Цікавим є те, що Білорусь не лише приймає ракети, але й, за наявною інформацією, виступає майданчиком для виробництва мобільних пускових установок для системи «Орешник». Це свідчить про глибшу інтеграцію країни у виробничу та логістичну мережу, пов'язану з цим озброєнням.

На тлі цих подій, 26 грудня 2025 року, Президент України Володимир Зеленський висунув звинувачення на адресу Росії та Мінська. За даними української розвідки, російські війська обладнують дахи житлових п'ятиповерхівок у прикордонних населених пунктах Білорусі спеціальним обладнанням, зокрема антенами. Це обладнання, як стверджується, використовується для високоточного наведення ударних безпілотників «Шахед» на цілі у Західній Україні. Зеленський наголосив, що такий маневр має на меті обійти українські системи ППО, і назвав такі дії «ризикованими для самої Білорусі», оскільки вони ставлять під загрозу її суверенітет.

Станом на 27 грудня 2025 року оборонні відомства Росії та Білорусі утримувалися від негайних коментарів щодо використання цивільної інфраструктури, що лише підкреслює надзвичайну чутливість ситуації. Варто пам'ятати, що Білорусь вже слугувала плацдармом для російського вторгнення у лютому 2022 року і залишається ключовим військовим партнером.

У контексті попередніх подій, можливість застосування цього озброєння обговорювалася ще у середині вересня 2025 року під час російсько-білоруських навчань «Захід-2025». Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін раніше заявляв, що розгортання «Орешника» «не змінить баланс сил у Європі», хоча факт отримання систем підтверджував. Розміщення ракет на такій близькості до кордонів НАТО, зокрема Польщі та Литви, викликає пряму стурбованість серед країн-членів Альянсу.

Заяви Президента Зеленського також стосувалися дипломатичних ініціатив, включаючи готовність до обговорення 60-денного перемир'я перед проведенням референдуму щодо «20-пунктного» мирного плану, а також очікувану зустріч із Дональдом Трампом наприкінці 2025 року. Нинішня ситуація демонструє подвійну ескалацію: оперативне розгортання гіперзвукової зброї та ймовірне використання цивільної інфраструктури союзника для тактичних дій дронами. У ядерному варіанті «Орешник» здатен доставити боєголовки сумарною потужністю до 900 кілотонн, що відповідає приблизно 45 зарядам, скинутим на Хіросіму. Геополітичні наслідки цього кроку будуть уважно відстежуватися в контексті подальших військових та дипломатичних подій до завершення 2025 року.