Глобальна підтримка Марії Коріни Мачадо напередодні Нобелівської премії миру 2025 року

У суботу, 6 грудня 2025 року, прихильники венесуельського опозиційного лідера Марії Коріни Мачадо організували скоординовані масові акції у десятках міст по всьому світу. Ці демонстрації стали яскравим вираженням солідарності з 58-річною Мачадо, якій було присуджено Нобелівську премію миру 10 жовтня 2025 року. Події відбулися на тлі очікування офіційної церемонії нагородження, запланованої на 10 грудня в Осло. Норвезький Нобелівський комітет відзначив, що Мачадо здобула цю високу нагороду за її «невтомну працю у просуванні демократичних прав народу Венесуели та боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії». Організатори маршів заявили про наміри провести заходи у понад 80 містах, що підкреслює міжнародний резонанс її справи.

Політична ситуація навколо Венесуели на той час характеризувалася значною геополітичною напруженістю. Мачадо, яка з 9 січня 2025 року перебуває у підпіллі після нетривалого затримання, підтвердила своє тверде намірення бути присутньою на церемонії в Осло. Це рішення було прийнято, незважаючи на прямі погрози з боку уряду Ніколаса Мадуро. Президент Мадуро, чиє переобрання у липні 2024 року було визнано нелегітимним урядами США та західних країн, раніше публічно назвав Мачадо «демонічною відьмою». Напруга лише посилювалася через значне військове нарощування США у Карибському басейні, яке Мадуро розцінив як спробу зміни режиму. У листопаді 2025 року чисельність американських військ у регіоні сягнула 15 тисяч осіб, що стало найбільшим військовим контингентом США на Карибах за останні десятиліття. У відповідь Мадуро оголосив про мобілізацію 4,5 мільйона членів народного ополчення та проведення масштабних військових навчань.

Масштабні акції підтримки охопили ключові столиці Латинської Америки та Європи. У Лімі, Перу, учасники шестві несли портрети Мачадо, скандуючи гасла на кшталт «Вільна Венесуела». Місцева мешканка Вероніка Дуран висловила думку, що ця премія «уособлює всіх венесуельців, які загинули, та політичних в’язнів у їхній боротьбі за відновлення демократії». У Боготі, Колумбія, прихильники організували релігійну службу. Тим часом у Буенос-Айресі, Аргентина, близько 500 осіб взяли участь у імпровізованому смолоскипному ході, використовуючи світло мобільних телефонів. Ненсі Хойєр, учасниця акції в Буенос-Айресі, наголосила, що Нобелівська премія є святом «всієї венесуельської діаспори та всіх хоробрих людей у самій Венесуелі, які пожертвували собою».

Підстави для визнання заслуг Мачадо сягають глибокого політичного шторму, що розпочався після того, як вона здобула перемогу на праймеріз опозиції, але була не допущена до президентських виборів у липні 2024 року. Її наступник, Едмундо Гонсалес, колишній дипломат, був змушений шукати притулку в Іспанії після того, як наприкінці 2024 року було видано ордер на його арешт. Мачадо, яка заснувала організацію Súmate понад два десятиліття тому для сприяння демократичному розвитку, була включена журналом Time до списку 100 найвпливовіших людей світу у 2025 році. Президент США Дональд Трамп, який розпочав свій другий термін 20 січня 2025 року, раніше звинувачував Мадуро у наркотероризмі, а Білий дім оголосив винагороду у п’ятдесят мільйонів доларів за його затримання.

На тлі зростаючої напруги, за повідомленнями, влада Венесуели розробляє сценарії оборони. Серед них — тривале партизанське протистояння та стратегія «анархізації» країни у разі прямого військового втручання з боку США. Керівник Нобелівського інституту, Крістіан Берг Харпвікен, та сама Мачадо розглядають цю нагороду як визнання багаторічної боротьби та гідності венесуельського народу. Хоча Мадуро відкидає легітимність опозиційних зусиль, Мачадо, як повідомляється, також звернулася за підтримкою до прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, обіцяючи відновити дипломатичні відносини у разі приходу до влади. Ці глобальні демонстрації слугують потужним символічним актом підтримки демократичних прагнень венесуельців безпосередньо перед тим, як Мачадо отримає свою нагороду в Осло.